Голосник

Ци Радоцина стане іщы більшом туристичном атракцийом?

0
Село Радоцина іщы перед кус більше як сімдесятьома роками было місцьом прожываня лемківского населіня. Радоциняне такой довєдна переселены были на Радяньску Украіну. По тых траґічных подіях сельска забудова, дві церкви і інчы помали зачали быти шабруваны, нищіли. Пришло ґу тому, што днес село являт ся порожнім, але при тым часто одвиджаным любителями бескідскых вандрівок.

Пляны розвитку туристичного руху в ноным реґіоні має ґорлицкє надлісництво. Як інформувала перед парома днями «Краківска Ґазета», лісникы хочут зробити з бывшого лемківского села туристично-едукацийну базу, яка направлена была бы на природничу едукацию.

Основом природничой едукациі має быти спосіб вказуваня на два з першого зору подібны лісы. Справа в порівнаню лісів, якы находят ся під охороном, в котрых не веде ся ниякых ґаздівско-лісных робіт, з лісами, якы входят в склад недалекого Maґурского Нацийонального Парку, в котрых як раз ведена є натуральна лісна господарка. Така форма представляня двох типів лісів має быти подля надлісництва добром лекцийом про учеників, студентів та вшыткых, якы жыво інтересуют ся природом. Цілю професийонального підходу до темы, місцева колиба має быти змодернізувана. Уж зачали ся деякы роботы. В плянах є перебудувати радоциньску колибу, зрыхтувати новы ізбы про туристів, як тіж побудувати ґастрономічну стрефу.

Новый проєкт передвидує і лекциі про корінный систем дерев. До той поры чули сме про всякого рода підвішены стежкы высоко над деревами, якы дают можніст познати природу од стороны, од котрой наштоден не сме годны єй видіти. В Радоцині плян є зробити подібну стежку, але долов, так штобы заінтересуваны могли видіти коріня, будову землі, звірину, яка в ній жыє, та водну циркуляцию.

Цілый проєкт переменуваня Радоцины в учытельско-природничый центр мал бы за головну ціль будувати в соспільстві свідоміст про значыня лісів в нашым жытю. В Радицині своє джерело має і ріка Вислока, яка плыне через дальшы села Лемковины. При джерелі находит ся едукацийна альтана, яка неодолга так само має быти розбудувана.

Покля што зрыхтуваный є уж проєкт на дофінансуваня плянів ґорлицкого надлісництва. Результаты мают быти проголошены в першій половині 2019 р. Деякым любителям вандрівок по Низкым Бескіді пляны побудуваня професийонального учытельно-природничого центру в Радоцині не барз ся люблят. Про декотрых стан, в якым днес находит ся село, лемківскій цмонтір, пару камінных крестів ци розвалины муруваной школы, вказує на історию тых земель і обєкты, або тото, што ся по них лишыло, і – як такы – не повинны быти пристосуваны до сучасности. Як буде – дознаме ся неодолга.

фот. зима в Радоцині / Бартломєй Вадас / www.beskid-niski.pl

Шеруй.

О авторі

Севериян Косовскiй

Народженый на чужыні. Родове гніздо: Ізбы, Ждыня, Ясюнка та Реґєтів і Ріпкы. В 2014 році писал матуру з лемківского языка. Завершыл юридичный факультет Вроцлавского Університету. Окрем того што гев, час-до-часу дописує до часопису «Бесіда». Любитель давной Лемковины. Годен годинами слуxати про втрачене лемківскє щестя. Актуальні веде веселий, дискотековий проґрам Чірч Ґрамофон (віторок і четвер по 21.00 год.). Контакт: seweryjan@lem.fm

Коментар