Голосник

Умер Осиф „КеСо“ Кеселіця

0

В ночі із 5-го на 6-го мая 2018-го року у віці 57 років траґічно вмер Осиф Кеселіця, русиньскый музикант, запаленый пропаґатор Енді Варгола і збератель вшыткого, што тым з умлецьом было повязане, знамый і під прозывков „КеСо“. Його послідньов подійов, на котрій брав участь, была вернісаж і концерт в Музею модерного уменя Енді Варгола в Меджілабірцях. Домів, до Свідника, ся уж не вернув.

За професійов учітель анґліцького языка Осиф Кеселіця (нар. 4. апріля 1961 р.) зачав Варголови присвячати ся такой на зачатку 90-ых років. Выбудовав собі може найвекшу збірку матеріалів о Варголови на Словакії, а може і у Европі, котру творять тісячі фотоґрафій, книжок, платні і іншых документів. Як сам говорив, зачав з тым, же будьшто, де быв Варгол, мусив мати. Ці ґазету за пару філерів або книжкы за тісячі корун, котры ішов накупити до Австрії. Пізніше зачав о Варголови писати статі, зробив авдіовізуалный проґрам, котрый мав назву Енді Варгол є Андрій Вархола. У 1994-ім році быв і на одкрытю Варголового музею в Піттсбурзі.

Осиф Кеселіця став і головным геройом документарного філму австрійского режісера Ґеорґа Міша під назвов Єм нивыдкы (I am from Nowhere). В 70-минутовім документі, котрый ся робив три рокы, ся досліджав інтерес медій о Микову, де народили ся Варголовы родічі і рефлектовала ся в нім дімемнзія славы тых, котры філмують і суть філмованы в дусі Варголовых слов о пятнадцятьох минутах славы. „Основу філму творить презентація тугы по ліпшім жывоті, сповненых і несповненых снах і самій необхідности людьской потребы снити,“ повів втогды ку філму Кеселіця. Сам о Варголови наточів свій філм.

О Варголови все дашто штудовав, дізнавав ся все дашто нове, звертав увагу на неправилны інформації, покля в архівных жрідлах штось нашов. В Миковій Кеселіця довгы рокы помагав Михалови Завацькому, котрый вже так само вмер, з орґанізованьом фестівалу, котрый несе мено Енді Варгола. Быв председом Andy Warhol Pop Art Club у Свіднику.

Осиф Кеселіця присвячав свій жывот і музиці. Довго выступав зо свойов алтернатівнов, много раз контроверзнов русиньсков ґрупов ЧУМзБАҐЕРА. Но найвекшый успіх му якбач принесла співпраца з Людмилов Шандаловов, кідь на їй текст написав музику і выникла днесь знама і часто грана балада Карпаты, Карпаты.

„КеСо“ быв гордый Русин. Як повів в розговорі із нагоды його 50-ых народенин, котрый дав втогдышній ґазеті Інфо Русин, за найвекшу траґедію брав, же родічам Русинам родять ся діти Словаци. Сам втогды подяковав своїм родічам, отцьови з Нижнього Мирошова і мамі з Миковой за то, же го научіли русиньску бісіду і він тото передавав дале. Брав участь на дакілько Світовых конґресах Русинів, быв участный конференції заміряной на Русинів, котра проходила в Данії. В часі літніх русиньскых фестівалів ці іншых културных подій не міг браковати якбач на жадній вызначнішій. На фестівалах і іншых подіях часто збогачовав проґрам властным музичным выступом.

Осифа Кеселіцю єм знав як чоловіка приятельского, чоловіка, з котрым ниґда не было смутно. Все приставив ся при людях, котрых знав, бісідовав з нима. Кого не знав, познакомив ся. Выкликовав усміхы, добре настроїня, хоць сам пережывав свої болі, страданя, непорозумліня людей. Мав все вельо планів, што вшытко іщі хоче зробити, і тот рік рихтовав проєкты присвячены Варголови. Ниґда ся не заставив. Звыкнув о собі бісідовати, же з Варголом є далека родина, через свою маму, котра была Хомова, як і Варголова баба, но єдночасно додавав, же є в тім і кус рецесії і містіфікації. „Даколи чую, як кібы в моїй голові жыв реінкарнованый Варгол, бо часто заставлю ся коло того, же на світ смотрю його очами,“ говорив.

Осифе, хотіло бы ся вірити, же тота вість, о котрій днесь пишу, єм лем далша твоя містіфікація, котров єсь нас хотів дакус шоковати. Жаль, не є. Вірю, же уж сьте там горі довєдна. Же тя як родину привітав. А головно вірю, же порозумліня, котре єсь меджі нами много раз глядав, а мы ті го не знали дати, єсь уж нашов навсе. Най ті світить карпатьске сонце у вічности. Може з нього зробите даякы прінты. Будеш браковати. Свіднику. Варголоґії. Русинам. Вшыткым, што тя знали. Блаженый покій, вічная память!

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА


Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси в Пряшові. Локалпатріот. Кавярньовый валюх. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі „Вступне до контроли“ о 20.00 год. Контакт: petro@lem.fm

Коментар