Голосник

В Калній Розтоці учіли ся робити шындлі

0
Дня 11-го октобра 2018-го року в Калній Розтоці, окрес Снина, проходив воркшоп выробы деравяного шындлю. Головным орґанізатором події была безпрофітова орґанізація Карпатьскы деревяны церькви.

Як раз тота орґанізація од 2011-го року в реґіоні Снины робить проєкты на всокочіня, обнову і презентацію деревяных церьквей, але і далшых културных і церьковных памяток в тій русиньскій долині. На воркшоп была закликана і Справа народного Парку Полонины, котрый ся в тій области находить.

Помогли і на дзвініці

Воркшоп проходив паралелно із реконштрукційов стріхы деревяной дзвініці збудованой на переломі 19-го і 20-го столітя, котра стоїть коло Ґрекокатолиицькой церькви св. Йоана Крестителя із першой половины 18-го столітя.

На стрісі дзвініці были на веце місцях пошкоджены шындлі, як інформовала фундація на своїй офіціалній сторінці на сіті Facabook. Выміна шындлів уможнить, жебы дзвініця могла і далше фунґовати як дотеперь.

„Цільом події была підпора і ожывліня заникаючого традічного реґіоналного народного ремесла, што є в згоді із вартостями і цілями розвитковой функції Меджінародной біосферічной резервації Выходны Карпаты, котрой є Народный парк Полонины частьов. Жебы ремесло жыло і културны вартости МБР Выходны Карпаты вдяка тому не упадали,“ написала фундація.

Шындлярьство там має традіцію

Староста села Ладіслав Гакулін проєкт в селі, як інформовав денник Korzár, привітав. Так само бы быв радый, кебы ся в селі нашов даякый шындлярь. Шындлі бы до околіці требало і на далшы деревяны храмы, навеце тото ремесло мало в селі, але і цілім реґіоні довгу традіцію.

„Подля доступных документів меджі обовязками жытелів сел належало раз за рік дати панам 500 фалатків шындлів на гуменьскый або михалівскый каштель. Втогды ту в лісах росло і весе ялічок. Пізніше тота традіція шындлярьства утримала ся лем в крайных селах як Новоселиця, Рунина і Осадне (даколи Телепівці, позн. ред.),“ цітує денник реґіоналного історіка Мірослава Бураля.

Жрідло фотоґрафії: Karpatské drevené cerkvi.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫ

 

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси в Пряшові. Локалпатріот. Кавярньовый валюх. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі „Вступне до контроли“ о 20.00 год. Контакт: petro@lem.fm

Коментар