Голосник

В Монастырисках на почті лем самы Лемкы робили – 70 процент – субота, 20.00 год.

0

«В Монастырисках на почті лем самы Лемкы робили…» споминат Юлия Венгринович (з дому Калиняк).

Здає ся, іщы цілком недавно праві в каждій родині пренумерували ріжны газеты і журналы, нераз і богато, і іх направду ся чытало! Бо… было модно чытати. І писати было модно: хто рідко, хто частійше, але вшыткы писали листы. Но а почта мусіла перевозити тоны писм, часописів…

Єднак не была то свобідна паперьова стихія, бо влада контролювала, яку пресу чытают громадяне Совітского Союза, а і листы тіж ся провіряли. О тых часах споминаме днеска з Юлийом Венгринович, же колиси робила на почті. І не лем о тым! Певні, же днеска не обышло ся без споминів про рідну Лабову, про Креницю, про родичів пані Юлиі. Тілько уж років жыє Юлия Венгринович в Ковалівці коло Монастыриск – а єднак все споминат рідну Лемковину…

Почтовы карткы взяты зо сайту http://3oprint.ru/istoriya-pochtyi-rossii-sssr/

Шеруй.

О авторі

Вродила ся в 1970 році во Львові. І уж неодолга писала, малювала, но і витинала преріжны річы з паперя. І робит тото доднес, але тепер уж в Івано-Франківску. До Лем.ФМ трафила припадково. До того часу робила з дітми, вчыла іх журналистыкы і малюваня. Барз любит люди, якых презентує слухачам в проґрамі «70%». Грызе ся, же єдного дня правдивы Лемкы можут ся скінчыти. Зато, жебы зімати диктафоном вшыткых, глядат когоси доброго і щырого до помочы… Як хочете дашто повісти, то пиште: anna_kyrpan@bigmir.net

Коментар