Голосник

В Мукачові в суботу проходив русиньскый фестівал. Зъїзду не было

0

В суботу 10-го октобра 2015 року дополідне мав од 10.00 год. київского часу проходити Всезакарпатьскый зъїзд Русинів. По нім быв на 12.30 год. напланованый 17-тый річник фестівалу русьнькой културы Червена ружа.

Зъїзд, якый орґанізує Народна рада Русинів Закарпатя, орґанізація, котра зъєдинує майже 90 процент русиньскых орґанізацій діючіх на теріторії Підкарпатя, быв на остатню хвілю одкликаный. Причінов подля орґанізаторів мала быти непокійна сітуація в місті. Вночі із 8-го на 9-го октобра быв забитый молодый ромскый муж, што выкликало далшы непокійны дії в місті. Жебы вываровати ся різным провокаціям в одношіню ід Русинам, зъїзд, котрый Народна рада Русинів Закарпатя орґанізує кажды два рокы, быв одложеный на новый термін , котрый іщі не быв уточненый. В каждім припаді одбуде ся аж по локалных выборах, котры на Україні в тім місцяці будуть проходити.

Хоць перша часть русиньского проґраму в суботу не одбыла ся, о 12.30 подля проґраму зачав вже 17-тый річник фестівалу русинькой културы під назвов Червена ружа. Участны наперед од будовы мукачівского драмтеатру, в котрім фестівал шторік проходить, пішли ку памятнику Александра Духновіча, коло котрого заспівали нашу гімну „Подкарпатские Русины“. Голова Народной рады Русинів Закарпатя Євген Жупан вєдно з ґрекокатолицькым священиком отцьом Стефаном Сючом положыли під памятник нашого будителя вінець. Вінець участны принесли і під памятник святых Кіріла і Мефтодія, апостолів Славянів.

Потім вже проґрам продовжовав в просторах драмтеатру. Фестівал поблагословив отець Стефан Сюч. Русинів пришов на фестівал поздоровити пріматор Мукачова Золтан Лендєл, котрый припомянув, же в місті, но і в цілій Закарпатьскій области, тісяч років жыють Русины з далшыма народами в мірі. Підкреслив, же київскы власти як кібы бояли ся того, жебы Русины могли быти вызнаны на цілодержавній уровни, і жебы коло перепису населіня могли голосити ся ід своїй народности. Подля його слов културу Русинів, їх звыкы і традіції собі цінить.

Милым несподіваньом было, же на фестівал завитав і Генадій Москаль, голова Закарпатьской областной державной адміністрації. Тот ся Русинам приговорив у їх материньскім языку – по русиньскы. Голова Народной рады Русинів Закарпатя Євген Жупан у своїм приговорі за участи Генадія Москаля знова припомянув, же Русины все были і суть мірный і законопослушный народ так на Україні, як і в іншых державах, котрый не має жадны сепаратістічны намаганя і не має нич з будьякыма выконштруованыма провокаціями.



 

Фестівал поздоровили і гості – Русины з Польщі і Словакії. Словакію на Червеній ружі заступав Петро Медвідь. За Польщу быв у Мукачові участный Боґдан Ґамбаль.

В рамках фестівалу, котрый тырвав веце як три годины, на сцені выступили многы ансамблі і солісты, котры перезнетовали русиньску співанку і русиньске слово. Мож спомянути дуо Червена ружа, дітячій ансамбель із Іршавы, женьскый ансамбель із Чинадієва, дітячій ансабель Бабчіна співанка, Мирославу Копинець, сестры Перечиньскы, Йосифа Лемка, Романа Пищяльника, Сергія Савчука і далшы.

На фестівалі передавала ся як каждый рік і Премія Александра Павловіча. Тоту того року здобыли авторы кодіфікачной літературы підкарпатьской варіанты русиньского языка Анна Мегела і Михайло Алмашій. Першыраз была Премія Александра Павловіча передана і русиньскым журналістам. За журналістіку премію здобыли Віра Кобулей, котра приготовлює у містній закарпатьскій телевізії Тиса русиньскый маґазин під назвов „Русинська родина“ і В. Черепаня – головный редактор ґазеты „Подкарпатский русин“. Нагородженым сердечно ґратулуєме.

Фотоґрафії: Роман Пищальник

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА


chod

sjuc_zhupan

moskal_lendel

kopynets

ditacij_chor

ditacij_chor_2

irshava

akademicnyj

zenskyj_chor

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси в Пряшові. Локалпатріот. Кавярньовый валюх. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі „Вступне до контроли“ о 20.00 год. Контакт: petro@lem.fm

Коментар

В Мукачові в суботу проходив русиньскый фестівал. Зъїзду не было

0

В суботу 10-го октобра 2015 року дополідне мав од 10.00 год. київского часу проходити Всезакарпатьскый зъїзд Русинів. По нім быв на 12.30 год. напланованый 17-тый річник фестівалу русьнькой културы Червена ружа.

Зъїзд, якый орґанізує Народна рада Русинів Закарпатя, орґанізація, котра зъєдинує майже 90 процент русиньскых орґанізацій діючіх на теріторії Підкарпатя, быв на остатню хвілю одкликаный. Причінов подля орґанізаторів мала быти непокійна сітуація в місті. Вночі із 8-го на 9-го октобра быв забитый молодый ромскый муж, што выкликало далшы непокійны дії в місті. Жебы вываровати ся різным провокаціям в одношіню ід Русинам, зъїзд, котрый Народна рада Русинів Закарпатя орґанізує кажды два рокы, быв одложеный на новый термін , котрый іщі не быв уточненый. В каждім припаді одбуде ся аж по локалных выборах, котры на Україні в тім місцяці будуть проходити.

Хоць перша часть русиньского проґраму в суботу не одбыла ся, о 12.30 подля проґраму зачав вже 17-тый річник фестівалу русинькой културы під назвов Червена ружа. Участны наперед од будовы мукачівского драмтеатру, в котрім фестівал шторік проходить, пішли ку памятнику Александра Духновіча, коло котрого заспівали нашу гімну „Подкарпатские Русины“. Голова Народной рады Русинів Закарпатя Євген Жупан вєдно з ґрекокатолицькым священиком отцьом Стефаном Сючом положыли під памятник нашого будителя вінець. Вінець участны принесли і під памятник святых Кіріла і Мефтодія, апостолів Славянів.

Потім вже проґрам продовжовав в просторах драмтеатру. Фестівал поблагословив отець Стефан Сюч. Русинів пришов на фестівал поздоровити пріматор Мукачова Золтан Лендєл, котрый припомянув, же в місті, но і в цілій Закарпатьскій области, тісяч років жыють Русины з далшыма народами в мірі. Підкреслив, же київскы власти як кібы бояли ся того, жебы Русины могли быти вызнаны на цілодержавній уровни, і жебы коло перепису населіня могли голосити ся ід своїй народности. Подля його слов културу Русинів, їх звыкы і традіції собі цінить.

Милым несподіваньом было, же на фестівал завитав і Генадій Москаль, голова Закарпатьской областной державной адміністрації. Тот ся Русинам приговорив у їх материньскім языку – по русиньскы. Голова Народной рады Русинів Закарпатя Євген Жупан у своїм приговорі за участи Генадія Москаля знова припомянув, же Русины все были і суть мірный і законопослушный народ так на Україні, як і в іншых державах, котрый не має жадны сепаратістічны намаганя і не має нич з будьякыма выконштруованыма провокаціями.



 

Фестівал поздоровили і гості – Русины з Польщі і Словакії. Словакію на Червеній ружі заступав Петро Медвідь. За Польщу быв у Мукачові участный Боґдан Ґамбаль.

В рамках фестівалу, котрый тырвав веце як три годины, на сцені выступили многы ансамблі і солісты, котры перезнетовали русиньску співанку і русиньске слово. Мож спомянути дуо Червена ружа, дітячій ансамбель із Іршавы, женьскый ансамбель із Чинадієва, дітячій ансабель Бабчіна співанка, Мирославу Копинець, сестры Перечиньскы, Йосифа Лемка, Романа Пищяльника, Сергія Савчука і далшы.

На фестівалі передавала ся як каждый рік і Премія Александра Павловіча. Тоту того року здобыли авторы кодіфікачной літературы підкарпатьской варіанты русиньского языка Анна Мегела і Михайло Алмашій. Першыраз была Премія Александра Павловіча передана і русиньскым журналістам. За журналістіку премію здобыли Віра Кобулей, котра приготовлює у містній закарпатьскій телевізії Тиса русиньскый маґазин під назвов „Русинська родина“ і В. Черепаня – головный редактор ґазеты „Подкарпатский русин“. Нагородженым сердечно ґратулуєме.

Фотоґрафії: Роман Пищальник

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА


chod

sjuc_zhupan

moskal_lendel

kopynets

ditacij_chor

ditacij_chor_2

irshava

akademicnyj

zenskyj_chor

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси в Пряшові. Локалпатріот. Кавярньовый валюх. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі „Вступне до контроли“ о 20.00 год. Контакт: petro@lem.fm

Коментар