Голосник

В музею в Пряшові будуть выставлены вышываны декорації

0

Словацькый народный музей – Музей русиньской културы в Пряшові на четверь 21-го юла 2016-го року приготовив вернісаж далшой выставкы. На 15.30 год. є в тот день приготовлена вернісаж експозіції під назвов Вышываны декорації, котру буде мож видіти аж до 11-го октобра т. р.

Експозіція навщівникам дає можливость посмотрити собі ручны роботы, уменя і взоры на пятьдесятьох фалатках настінных декорацій. Декорації суть вышываны на юті, зготовлены головно крестиковов вышывков. Їх авторков є 88-річна Марта Студена, котра є родачков із русиньского села Великый Липник, старолюбовняньского окресу. Як взор авторці послужыли крестиковы взоры вышываны на традічных русиньскых хлопскых кошулях – рубашках з їй реґіону.

„Навщівників заінтересує розмаїтость крестиковов техніков вышываных взорів на декораціях, котры можуть послужыти як актуалны модны інтерьєровы додаткы і вєдно з тым і як іншпірація про необмежену креатівіту навщівників вшыткых віковых катеґорій,“ повіла про словацьку пресову аґентуру SITA директора Словацького народного музею – Музею русиньской културы в Пряшові Ольґа Ґлосікова.

На фотоґрафії: Інтерьєр єдной із выставных сал Словацького народного музею – Музею русиньской културы в Пряшові.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси в Пряшові. Локалпатріот. Кавярньовый валюх. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі „Вступне до контроли“ о 20.00 год. Контакт: petro@lem.fm

Коментар

В музею в Пряшові будуть выставлены вышываны декорації

0

Словацькый народный музей – Музей русиньской културы в Пряшові на четверь 21-го юла 2016-го року приготовив вернісаж далшой выставкы. На 15.30 год. є в тот день приготовлена вернісаж експозіції під назвов Вышываны декорації, котру буде мож видіти аж до 11-го октобра т. р.

Експозіція навщівникам дає можливость посмотрити собі ручны роботы, уменя і взоры на пятьдесятьох фалатках настінных декорацій. Декорації суть вышываны на юті, зготовлены головно крестиковов вышывков. Їх авторков є 88-річна Марта Студена, котра є родачков із русиньского села Великый Липник, старолюбовняньского окресу. Як взор авторці послужыли крестиковы взоры вышываны на традічных русиньскых хлопскых кошулях – рубашках з їй реґіону.

„Навщівників заінтересує розмаїтость крестиковов техніков вышываных взорів на декораціях, котры можуть послужыти як актуалны модны інтерьєровы додаткы і вєдно з тым і як іншпірація про необмежену креатівіту навщівників вшыткых віковых катеґорій,“ повіла про словацьку пресову аґентуру SITA директора Словацького народного музею – Музею русиньской културы в Пряшові Ольґа Ґлосікова.

На фотоґрафії: Інтерьєр єдной із выставных сал Словацького народного музею – Музею русиньской културы в Пряшові.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси в Пряшові. Локалпатріот. Кавярньовый валюх. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі „Вступне до контроли“ о 20.00 год. Контакт: petro@lem.fm

Коментар