Голосник

В найблизшу суботу в Креници зас заспівают церковны хоры

Положена в західній части Лемковины Крениця од все являла ся міцным осередком не лем культурного, але і політичного жытя Русинів. Діяло ся так з причыны світовой славы того місця, як знаного курорту, але і містецкого виду, котрый самособом домінувал в просторах адміністрацийно-соспільного жытя над околичныма селами. Єст так і днес. Своє постійне місце посеред вельох проходячых в Креници акций занял і Фестіваль Церковных Хорів, котрого наступна уж едиция одбуде ся в найблизшый вікенд.

Кєд бы посмотріти на культурну оферту курорту, предовшыткым товды, коли до Крениці приходит найбільше туристів і курортників (а высокы сезоны сут ту два – і зима, і літо), можеме выберати спосеред вельох атракцийных подій. Тішыт, же і церковна музика нашла медже нима своє місце, што видно в популярности фестівалю – каждый з них выполнят доцна креницку святыню любителями церковной музикы, аж і доставлены в середній і притворній части лавкы і кресла не ґарантуют заінтересуваным сісти.

Медженародный характер фестівалю

Необхідным елементом креницкого фестівалю єст його ріжнорідніст, яку чути од выступуючых перед олтарном частю хорів, котрых репертуар завершат ся в вельох музичных традициях православя. Од ближе знаных карпатскых, галицкых, ци великорускых напівів, через полудньовославяньску музичну спадковину православных Балканів, аж по суровы, підперты басовым бурдоном, візантийскы звукы. Ґу тому доходит авторска сакральна творчіст найвыдатнйшых композиторів, але часто і паралітургічны народны творы.

Тота ціль, замірена орґанізатором, котрым являт ся православна парохія св. Владиміра Великого враз з єй настоятельом, о. митратом Петром Пупчыком, реалізувана єст через запрашаня на фестіваль хорів з вельох кутиків світа. Окрем домашніх (напр. ґорлицкій «Клірос», устяньска «Роса», ци женьскій хор зза хырбета Карпат з недалекой спишской Орябины), за вшыткы рокы до Крениці приходили гості з дальшых части Польщы, Украіны, Словациі, Сербіі, ци Болгариі. Традицийно фестіваль зачынат концерт місцевого парохіяльного хору, веденого Петром Трохановскым.

Не лем церковна музика…

Креницка парохія являт ся єдном з активнійшых в цілій православній перемышльско-ґорлицкій (перше перемышльско-новосандецкій) єпархіі. Окрем медженародного фестівалю, ведены сут там активности для сеньорів і другы стрічы. Такой каждый рік, до – на жаль, штораз меньшой – лемківской спільноты вчас Рождества Христового приходят дохыж колядникы. В церкви св. Владиміра орґанізуваны сут каждый місяц поєдны концерты парохіяльного хору, котрый діє од самого початку реактивуваня креницкой православной парохіі в 80. роках ХХ столітя. До основаня єпархіяльного хору «Ірмос» в 90. роках тоту же функцию по части выполняли ведены Петром Трохановскым співакы, будучы прошеныма враз зо своім дириґентом прикрасити архієрейскы богослужыня вчас кєрмешів по цілій Лемковині.

Приходячы до церкви в Креници мож потішыти не лем душу, але і очы. Вошовшы під высоку гору і минувшы старый теметів, на котрым похованый єст лемківскій артиста, єден з выдатнійшых во світі представників наівной штукы – Епіфан Дровняк (знаный шырше як Никыфор), вказує ся храм святого Владиміра, будуваный в 1983-1996 рр. – модерной формы, але навязуючый до лемківскых архітектонічных традиций. В його окружыню мож видіти мініятуры лемківскых деревяных церкви. В притворі фунґуют дві постійны выставы, долов – знимкы з жытя парохіі авторства Петра Басалыґы, та експозиция книжковых выдань, а горі – выстава лемківскых артефактів, образуючых давны професиі і занятя на селі.

В притворній части поміщена єст тіж таблиця в лемківскым языку (такых такой ніт на Лемковині) на памятку консекрациі святыні в 1996 році, вознесеной яй «символ привязаня Русинів-Лемків до віры вітців – Православія». Дальшы лемківскы елементы мож чути вчас богослужынь – євангельскы і апостольскы чытаня сут по русиньскы.

Фестіваль в найблизшу суботу

На фестіваль вартат прити не лем тым, котры церковну музику чуют частійше, беручы участ в богослужынях в своій парохіі. Концертовы творы знаных композиторів, котры свойом шыроком формом може не все пасуют на контемпляцию і молитву вчас Службы Божой, своє місце находят як раз на того рода концертах. Зато же, аж і тоты, што церковны співы знают ліпше, вслухавшы ся в выконавців, напевно выйдут задоволены.

Прото мож прити дакус перше в найблизшу суботу, 24. серпня/авґуста, нич на 18.00 год., коли зачынат ся Фестіваль Церковных Хорів, і то не лем зато, жебы мати де сісти.

Проєкт реалізуваный єст завдякы фінансовій підпорі Малопольского Воєвідства, Міста Крениця і Новосандецкого Повіту.

Фото горі: автор Петро Басалыґа – шеста едиция Фестівалю Церковных Хорів.


Влонишню фотоґалерию знимок авторства Петра Басалыґы найдете за тым мотузком.

Шеруй.

О авторі

Демко Трохановскій

Актуальні ховат дві дівкы, а медже, по і попри тым - шефредактор інтернетового порталю lem.fm. Любитель языків. Вшыткых языків.

Коментарі