Голосник

В Сербії будуть меншыновы выборы. Страчаме своє усвідомліня, говорить русиньска кандідатка Олена Папуґа

0
4-го новембра 2018-го року будуть в Сербії проходити выборы, котрыма собі народностны меншыны на новый функчный період выберуть представителів, якы будуть творити склад їх Націоналного совіту.

Націоланлы совіты суть властно формов меншынового справованя, на котре має кажда вызнана народностна меншына подля сучасной сербской леґіслатівы право. Выборы і фунґованя совітів   найвеце пояснюють і реґулують два основны документы, подля котрых ся треба рядити. Є то Закон о Націоналных совітах народностных меншын і Правила о способі адміністрації окремого списку воличів народностной меншыны.

Совіт рішыть вшыткы основны справы

Каждый Націоналный совіт має свого председу і выконный выбор зо своїма членами. Як председа, так і членове выбору суть выбераны із членів Націоналного совіту, значіть з тых, котры ся до того орґану дістали через выборы як успішны кандідаты. Робота совіту є публічна, закон препдисує, же вшыткы рішіня, котры были прияты, мусять быти до десятьох днів публікованы на інтернетовім сайті совіту в сербскім языку і языку народностной меншыны, котру совіт заступать.

„Націоналный совіт заступать народностну меншыну в области освіты, културы, інфомованя в языку народностной меншын і хоснованя языка і ґрафічного запису языка в урядных справах, бере участь на процесі вырішованя або вырішує у вопросах з тых областей,“ пише ся в законі. Совіт подля той леґіслатівы може навеце основати інштітуції, общества, фундації, заробковы комапнії в областях высше спомянутых.

В практіці то значіть єдно. То, якый буде склад Націоналного совіту будькотрой меншыны, буде мати вплив на ход інштітуцій, котры конкретна меншына має. Буде то мати вплив на то, як буде вызерати в далшім періоді освіта, култура. В припаді сербскых Русинів є то барз важна справа. Буде то і о народностнім напрямі. Меджі кандідуючіма суть русиньскы орьєнтованы кандідаты, но і такы, котры кокетують з проукраїньскым напрямом. І в днесь фунґуючім совіті Русинів сидять і проуркраїнськы напрямены люди. Хто здобуде векшыну, годен є рішыти наприклад о тім, кого, де і до якой функції просадити, якы културны події, з чійов фінанчнов підпоров, ся в Сербії під назов „русиньскы“ будуть орґанізовати. А не треба забыти, же совіты можуть і ґаздовати з маєтком – мінімално з розрахунком.

Штири кандідачны спискы

Націоналный совіт Русинів у Сербії має моментално 19 членів. Першыраз мали войводиньскы Русины свій совіт у 2002-ім році, тот діяв два рокы. По выборах зачне діяти пятый склад русиньского совіту.

Сербскы медії уж інформовали, же о кандідатуру до совіту Русинів є тот рік великый інтерес. Ани не 16-тісячова меншына може выберати із штирьох кандідачных списків. Кандідують спискы під назвами Русины довєдна, Быти і зістати Русином – Олена Папуґа, За Русинів – Желько Ковач і список Русиньска будучность. Mайже 56-тісячова меншына сербскых Словаків, котры творять другу найвекшу народностну меншыну по Мадярях, притім буде выберати лем з двох кандідачных списків.

Голосовати у меншыновых выборах є просте. Подля правил треба прийти і містне самосправованя пожадати, же хочете быти записаный до окремого списку народностных воличів з тым, же зазначіте, за котру меншыну хочете голосовати.

Быти Русином є красне, но зістати честне

Єден із русиньскых кандіданчых списків, котрый сьме споминали, має назву Быти і зістати Русином (оріґ. Буц и остац Руснак). Веде го як лідер Олена Папуґа, довгорічна новинарька, котра походить із Руського Керестура, моментално все на дразі меджі Новым Садом, де жыє, Белеградом, де є того часу депутатков сербского парламенту за Ліґу соціалдемократів Войводины і родным Руськым Керестуром. Як нам повіла, список, котрый веде, формовало здружіня Русиньска ліґа (оріґ. Руска лиґа), яке было зареґістроване перед десятьома роками і має за ціль всокотити русиньску ідентіту в освіті ці културі. Русиньска ліґа давать можливость выбрати довєдна зо сім кандідатів.

Список, на котрім нашли ся новинарі, економове, но і доктор медицины ці штудент, на своїх пропаґачных матеріалах говорить ясно: „Майже три столітя на войводниньскій рівнині сохраняли сьме свій материньскый русиньскый язык, ґрекокатолицьку віру і свої обычаї. Днесь все частіше ганьбиме ся, же сьме Русины, не бісідуєме з дітми по русиньскы, думаючі собі, же їм материньскый язык не є потрібный в жывоті.“ Кандідаты апелують, жебы ся не ганьбити быти Русином, же собі таку позіцію заслужать і предкы, котры їм їх права здобыли, же быти Русином є красне, но зістати честне.

В совіті вже робили, видять слабе самоусвідомліня Русинів

При прочітаню тых слов, з якыма хоче список Быти і зістати Русином – Олена Папуґа ословити, чоловіку прийде на розум, хто суть тоты патріоты, котры так апелують перед выборами на свою меншыну.

„Як і дотеперь на списку суть Русины, котры хотять із щірым сердцьом і своїма знанями безплатно занимати ся у штирьох областях, котры пописує закон о совітах,“ говорить про редакцію Олена Папуґа.

„Нароком суть то особы, котры вже робили в совіті, познають нашы проблемы і дотеперь на засіданя совіту не приходили лем піднимати рукы без прочітаня матеріалів і жадати грошы лем про своє село. О нас дотеперь нияк барз не было чути, о нашій роботі, коордінації в совіті і державных орґанах, што не сміє быти тредном в будучности. Нашы членове совіту будуть правилно роздільовати средства нашым подіям, канцеларіям, без непотізма, котрый дотеперь быв присутный і у купованю маєтків,“ доповнює Папуґа.

За найвекшый проблем видить депутатка сербского парламенту, же Русинам хыбує усвідомліня свого коріня, же мають слабе одношіня ку свому материньскому языку. Подля ньой є ганьба, же Русины ся асімілують.

„Асімілація є наш найвекшый проблем за остатніх десять років і заскоро проходить. Зачінать як раз втогды, коли чоловік зачне ганьбити ся за то, хто є. Молоды родины веце не бісідують з дітми по русиньскы. Тот брак чутя, же чом бы мали знати діти по русиньскы, є гріхом проти нашых предків, котры сохраняли наш язык два і пів столітя. Мы то за остатніх десять років скоро зничіли,“ продовжує Олена Папуґа. Подля ньой бы в тій справі членове совіту мали быти прикладом і самы бы мали у властных родинах бісідовати по русиньскы і выбороти, жебы їх діти і внукы ходили до русиньскых клас.

Олена Папуґа усвідомлює собі і штораз веце мішаных манжелскых пар, но не видить то як найвекшый проблем.

„Не є то нич страшне. Лем кебы матірь або отець бісідовали з дітинов своїм материньскым языком, бо білінґвалность бы мала быти наша русиньскы выгода,“ говорить з тым, же за їй словами має як раз Націоналный совіт найвекшу міць в боротьбі з асімілаційов і жаден державный орґан тому не сміє боронити. Як підкреслює на марґо културной політікы, співати і танцьовати русиньскы танці може каждый, хто Русинів честує, но народна ідентіта є штось глубше і Русины єй у Войводині за їй словами страчають.

Руськый Керестур мусить быти центер

Ведуча списку Быти і зістати Русином думать, же Руськый Керестур, найвекше русиньске село у Войводині, мусить зістати центром освіты і културы. При селах Коцур і Дюрдьов є дакус песімістічна і говорить, же тяжко выграють над асіміліаційов, но видить там простор на діяня Націоналного совіту, котрый бы мав помагати не так матеріално, а бісідованьом з Русинами, котры там жыють. З каждым Русином.

„Нашы інштітуції мусять мати свій центер в Руськім Керестурі, бо видиме, же першы дві ґенерації нашых новинарів, робітників в русиньскых інштітуціях, тримали ся свойой руськости, но третя є асімілована. Керестур мусить притулити нашы інштітуції і быти розсіячом русинства. Кедь стратиме Керестур, не буде нас,“ говорить.

В селі днесь є єдина основна школа з ґімназійов у світі, котра учіть по русиньскы, так само там має свою канцеларію редакція русиньского державного выдавництва Руске слово, но центер выдавництва як і вшыткых далшых медій є в Новім Саді.

Папуґа Говорить, же треба іти за каждым Русином з вопросом, ці го не грызе совість, кедь зраджать дідовизну і ці є годен нести тяжобу того не лем за себе, але і за далшы ґенерації, коли не честує свій язык.

„Іщі все суть Русины, котры хотять бісідовати з внуками по русиньскы, водити їх до русиньской церькви і школы. Зато Націоналный совіт бы мав позберати тоту малу, но тверду груду Русинів у вшыткых селах. Треба, жебы не бановав грошей про учітелькы, котры учать русиньскый язык,“ задумує ся кандідатка.

В совіті бы мали за їй думками быти люди, котры сміло повідять, што Русинів трапить, і не буде то лем о жаданю грошей, як у жобраків. Думать, же „вербовати“ бы совіт мав і діти в Новім Саді, жебы ся голосили на русиньскый язык, кедьже там жыє штораз веце Русинів. Русиньска ліґа, котру заступать, докінця просаджує, жебы держава прияла закон, в котрім бы было обовязком учіти дітей на основных і середніх школах материньскый язык.

„Кедь будеме мати усвідомліня, веце нас буде, втогды будуть нас веце честовати,“ закінчує Олена Папуґа.

Маніпулації?

Хоць выборы до совітів меншын не суть в порівнаню з парламентом великов політіков, різны пробы о маніпулації якбач не обышли ани їх. Як раз Олена Папуґа одкрыла минулый тыждень тоту тему, кедь загнала писмо Андрейови Оріційови, шефови сербской місії Орґанізації про безпечность і співпрацу в Европі.

Кандідатка звернула увагу на проблемы, з котрыма ся за їй словами стрічають вшыткы меншыны. Шефа місії інформовала, же нараз суть значно векшы чісла воличів, котры ся записали до окремых воличскых списків, кедь ся то порівнює із попередніма роками. Підкреслила, же многы особы не належать ку народностным меншынам, до котрых воличскых списків были записаны. Докінця, же были записаны без того, жебы о тім знали. В писмі суть описаны і далшы проблемы, з котрыма ся меншыны стрітили коло овірьованя підписів, котры потребовали кандідаты позберати, жебы могли кандідовати.

Олена Папуґа зато пожадала, жебы ся дотримовав закон і єднакы условії про вшыткых, котры будуть брати участь у выборах, жебы могли выникнути такы совіты, котры будуть робити в найліпшых інтересах про свої меншыны. О писмі депутаткы сербского парламенту уж інформовало веце медій.

Резуме

Резултаты выборів будеме знати аж по голосованю. Нам зіставать надіяти ся, же нашы войводиньскы Русины будуть голосовати за кандідатів, котры будуть робити на благо меншыны, і же нашы южны братя і далшы ґенерації, може і вдяка совіту, утримають ся на тій „Нижній землі“.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

 

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси в Пряшові. Локалпатріот. Кавярньовый валюх. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі „Вступне до контроли“ о 20.00 год. Контакт: petro@lem.fm

Коментар