Голосник

В США припомянули собі героя Михала Стренка. Писмо загнала і словацька презідентка

В неділю 10-го новембра 2019-го току, в день заснованя америцькой наморной піхоты собі в Споєных штатах Америкы припомямнули і єдного з їй найславнішых вояків, родака з русиньского села Орябина в окресі Стара Любовня – Михала Стренка. Інформовав о тім портал Aktuality.sk.

Сержант Михал Стренк є вєдно із своїма сполубойовниками звічненый на іконічній фотоґрафії, на котрій піднимають америцькый флаґ на острові Іво Джіма.

Писмо загнала і презідентка Чапутова

На сторічніцю народжіня Михала Стренка в каплічці Наморной піхоты Споєных штатів америкы Semper Fidelis в штаті Вірджіня одбыла ся пєтна спомина з богослужіньом.

Амвасадор Словацькой републікы у Вашінґтоні Іван Корчок, за участи заступника команданта Наморной піхоты США і членів родины Михала Стренка, положыв в каплічці вінець і почас святочного обіду прочітав писмо презіденткы Словацькой републікы Зузаны Чапутовой.

Як інформовав портал, пише ся в нім, же остатні моменты жывота Михала Стренка, „звічнены на славнім памятнику Наморной піхоты при Арлінґтоньскім цінтері, нам будуть все припоминати геройство каждого, хто вырішыв войовати проти зла і несправедливости.“

Корчок повів, же Словакія голосить ся ку свому родакови і Стренкова жертва „репрезентує міліоны вояків, котры почас Другой світовой войны войовали і стратили свої жывоты при обороні людьскости, і тым уможнили вытворити союзництво демократічных народів, котре тырвать десятьлітя, і котре є требра надалше утримати.“

Споминова церемонія за Михала Стренка є в контексті далшых подій, котрыма собі Амбасада Словацькой републікы у Вашінґтоні припоминать 30-ту річніцю Баршановой револуції і значіня свободы і демокрації.

Михал Стренк

Стренк ся народив 10-го новембра 1919-го року в Орябині. Кедь мав шість років з родічами одышов до Споєных штатів. Закінчів середню школу в Пенсілванії, робив робітника при будованю драг і в октобрі 1939-го року ся приголосив до наморной піхоты (маріняци).

Барз скоро ся в боях освідчів і быв підвышеный на сержанта. В році 1944 го як команданта одділу послали до боя о стратеґічный пункт – остров Іво Джіма. Америчане го заатаковали в повній силі, но высадити ся зо шыфы ся їм подарило аж у фебруарі 1945-го року. Під командованьом Стренка, на выгаснутій сопці Маунт Сурібачі, підняли америцькый флаґ. Піднятя флаґу фотив фотоґраф аґентуры Associated Press Джов Росентал. За фотоґрафію пізніше здобыв Пуліцерову ціну.

Стренк не дожыв ся ани дефінітівного покоріня острова. Тыждень по піднятю флаґу, 1-го марца 1945-го року, го засягнув шрапнел із америцькой шыфы почас того, як рисовав до піску план далшой акції. По войні было його тіло похоронене із належачіма честованями на Арлінґтоньскім народнім цінтері, значіть на місці, де суть похоронены і америцькы презіденты.

Сержант Михал Стренк быв нагородженый тыма америцькыма воєньскыма нагородами: Purple Heart, Presidential Unit Citation, America Defense Service Medal, American Area Campaign Medal, Asiatic-Pacific Area campaign with four stars, World War II. Victory Medal і далшыма.

Не знали о його походжіню

Аж у 2008-ім році америцькый вояк Мет Блейс, котрый быв приділеный ку беспечностній службі Америцькой амбасады на Словакії, дізнав ся, же Стренк не быв родженым Америчаном, але же гражданьство здобыв аж у 1935-ім році посередництвом натуралізації свого вітця, причім о тім ниґда не дістав жаден документ.

Зато ся Блейс обернув на Іміґрачный і натуралізачный уряд зо жадостьов о выданя такых документів о гражданстві Стренка. Тота жадость была выбавлена 29-го юла 2008-го року. Документы перевзяла Стренкова наймолодша сестра Мері Перо в рамках церемонії Памятникам америцькой наморной піхоты в Арлінґтоні. Тым ся потвердило Стренкови його америцьке гражданство.

Філмы і поштова марка

О Михалови Стренкови были зроблены вже два філмы. Першый мав премєру у 2015-ім році і мав назву Our Flag Still Waves. У 2017-ім році одпремєровали філм Chlapec, ktorý chcel byť prezidentom (анґ. The Oath), котрый наточів словацькый режісер Душан Гудєц. Під замком в Старій Любовні у 2018-ім році одкрыли Воєньску експозіцію Михала Стренка.

1-го марца 2019-го року Словацька пошта (Slovenská pošta) офіціално выдала поштову марку, на котрій є портрет Стренка. Вєдно з тым была выдана і поштова копертка з марков, на котрій є выображена і знама фотоґрафія з острова Іво Джіма, воєньскый цінтерь і напис 1. 3. 2019 Jarabina, што є назва Орябины по словацькы.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси, в місті Пряшів. Локалпатріот. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі Вступне до контроли о 18.10 год. Каждый робочій день од 8.00 год. мож слухати його Корзо, в котрім вас возьме до світа актуалной політікы. Контакт: petro@lem.fm

Коментарі