Голосник

Вірны рыхтуют ся на Святу Гору Явір

0

Враз з приходом яри, а пак літа, на Лемковині зачынат ся помалы період кєрмешів, а сам місяц липец/юлий притігат вірных православной та грекокатолицкой церкви на поломництва на Святу Гору Явір.

Традицийні православне поломництво на Святу Гору Явір буде повязане з праздником свв. Апостолів Петра і Пaвла (12. липця/юлия за юлияньскым календарьом), котре буде кінчыло час Петрового посту. Поломникы медже 10.-12. лицпя/юлия перейдут через такы села як Конечна, Ждыня, Реґєтів, Ганчова, Ріпкы, Высова, та конец-кінцьом дійдут на гору Явір над Высовом. Подібні як в попередніх роках поломникы пристанут в Ганчові на Всеночну, попереджаючу праздник, котра буде правлена в храмі Покровы Пресятой Богородиці. О ден, перед выходом на Святу Гору, в высівскій церкви св. Михала одбуде ся короткє богослужыня. Детальнійшы інформациі та записы найдете за мотузком.

hora_jawir

Початок грекокатолицкого поломництва заплянувано на 21. липця/юлия, коли то поломникы выйдут зо Ждыні ідучы ґу Высовій через такы русиньскы села як Реґєтів, Шквіртне, Квятон та Ганчову. Служба Божа на Горі Явір одбуде ся наступного дня, в пятницю 22. липця/юлия. Вчас поломництва одбудут ся в Панкній ювілейны празднуваня звязаны з 100. річницьом побудуваня місцевого храму. Поломникы, котры возмут участ в торжестві, до решты долучат в Реґєтові або Квятони. На тото поломництво мож ся записувати до 14. лицпя/юлия. Більше інформаций – за мотузком.

hora_jawir

Істория обявліня на Горі Явір сігат 21. вересня/септембра 1925 рока. Товды же три молоды Лемкыні вертали піше через гору з Пряшівской Руси, де выбрали ся на кєрмеш до села Ґабольтів. Подля переказів, вчас переходжыня горы увиділи ясне світло, котре било іх в очы, а пак почали ся горячо молити. О ден, зацікавлены чудесом, вернули до місця, де ясний блеск – хоц нереґулярний – зачал повтряти ся. Неодолга, єдній з жен – Фіриі Демянчук, будучій свідком тых подій, разом з блистячым світлом обявила ся Матір Божа, што довело до поставліня в тым чудесным місци каплиці. Початково, тамышні церковны власти не стояли за побудуваньом храму, але вєдно з міцным натиском вірных, осіню 1929 рока на вершку Явора станула каплиця, посвячена Божій Матери, а попри ній в короткым часі зачало бити джерельце. Проєктантом храму был учытель з Высовы – Батюк, а пак головным будівничым – Осиф Ференц з Гуты Высівской. Tоржественне посячыня каплиці одбыло ся в свято Покровы Пресвятой Бородиці 14. жолтня/октобра 1931 рока, а богослужыня в тот ден очелил перемышльскій грекокатолицкій владыка Йосафат Коциловскій. Посеред Русинів, як побожного народу, ціла істория барз скоро ся рознесла, што довело до того, же Гору Явір за місце церковного культу мали не лем Русины з лемківского боку Карпат, але зачали ся тіж поломництва з полудньового схылу, одкале приходили жытелі сел Пряшівской Руси.

Як вшыткко, што спокійне в лемківскым світі – скінчыло ся з приходом ІІ Світой Войны, а пак з выселінями 40. років. Товды каплиця не была уж так часто одвиджувана вірныма, з огляду на граничну зону, котра в тот час была границьом гітлерівской Ґенеральной Губерні. Вєдно з вычыщыньом Лемковины од єй етнічных жытелів, сама каплиця зачала попадати в руіну. По 1947 році розшабрувану каплицю переняли Войска Охороны Погранича (WOP). Внутрі зорґанізувано стражницю, а бодай ціле выпосажыня пропало, або было спалене. Самы пограничнкы не смотріли на місце, в котрым пришло ім перебывати, як на місце культу, што довело до того, же стан каплиці фурт ся погіршал. Стараня о верніня храму зачали ся вєдно з першыма поворотами Русинів з выгнаня – кінцьом 50. років ХХ ст. Ратунок Святій Горі Явір пришол в 1969 році, коли то храм і поблизкій терен передано в хоснуваня Польскій Автокефальній Православній Церкви. Товды тіж стараньом тых, што вернули, а і при помочы краянів з Америкы, подарило ся покус одремонтувати святе місце. Каплиця Покровы Пресятой Бородиці на Горі Явір была влучена до парафіі св. Михала в Высовій. Товды тіж в каплици зас зачынают ся молитвы і богослужыня, а св. Гора Явір по такой 30 роках вертат на мапу поломницкых пути не лем для вірных з Лемковины, але і поломників з найдальшых части світа.

Гора Явір то не лем символичне місце для реліґійных Лемків, але і місце глубоко вписане в нацийональну свідоміст жытелів Лемковины. Од парунадцетьох років на ниві спору о деякы лемківскы храмы, тырват фурт нескінчений судовий процес о правну властніст каплиці на Святій Горі Явір помедже Польском Автокефальном Православном Церквю та Украіньском Грекокатолицком Церквю в Польщы.

hora_jawir

Фотоґрафіі горі: з книжкы Reminiscencje Wysowej та Iстoричнi пaмятки в зaхідніх Кaрпaтaх. 


Долов поміщане фотоґалерию з православного поломництва на Святу Гору Явір з 2004 рока.

 

Шеруй.

О авторі

Севериян Косовскый

Народжений на чужыні. Родове гніздо: Ізбы, Ждыня, Ясюнка та Реґєтів і Ріпкы. В 2014 році писал матуру з лемківского языка. Студиює на юридичній факульті Вроцлавского Університету. Окрем того што гев, час-до-часу дописує до часопису «Бесіда». Любитель давной Лемковины. Годен годинами слуxати про втрачене лемківскє щестя. Актуальні веде веселий, дискотековий проґрам Чірч Ґрамофон (віторок і четвер по 21.00 год.). Контакт: seweryjan@lem.fm

Коментар

Вірны рыхтуют ся на Святу Гору Явір

0

Враз з приходом яри, а пак літа, на Лемковині зачынат ся помалы період кєрмешів, а сам місяц липец/юлий притігат вірных православной та грекокатолицкой церкви на поломництва на Святу Гору Явір.

Традицийні православне поломництво на Святу Гору Явір буде повязане з праздником свв. Апостолів Петра і Пaвла (12. липця/юлия за юлияньскым календарьом), котре буде кінчыло час Петрового посту. Поломникы медже 10.-12. лицпя/юлия перейдут через такы села як Конечна, Ждыня, Реґєтів, Ганчова, Ріпкы, Высова, та конец-кінцьом дійдут на гору Явір над Высовом. Подібні як в попередніх роках поломникы пристанут в Ганчові на Всеночну, попереджаючу праздник, котра буде правлена в храмі Покровы Пресятой Богородиці. О ден, перед выходом на Святу Гору, в высівскій церкви св. Михала одбуде ся короткє богослужыня. Детальнійшы інформациі та записы найдете за мотузком.

hora_jawir

Початок грекокатолицкого поломництва заплянувано на 21. липця/юлия, коли то поломникы выйдут зо Ждыні ідучы ґу Высовій через такы русиньскы села як Реґєтів, Шквіртне, Квятон та Ганчову. Служба Божа на Горі Явір одбуде ся наступного дня, в пятницю 22. липця/юлия. Вчас поломництва одбудут ся в Панкній ювілейны празднуваня звязаны з 100. річницьом побудуваня місцевого храму. Поломникы, котры возмут участ в торжестві, до решты долучат в Реґєтові або Квятони. На тото поломництво мож ся записувати до 14. лицпя/юлия. Більше інформаций – за мотузком.

hora_jawir

Істория обявліня на Горі Явір сігат 21. вересня/септембра 1925 рока. Товды же три молоды Лемкыні вертали піше через гору з Пряшівской Руси, де выбрали ся на кєрмеш до села Ґабольтів. Подля переказів, вчас переходжыня горы увиділи ясне світло, котре било іх в очы, а пак почали ся горячо молити. О ден, зацікавлены чудесом, вернули до місця, де ясний блеск – хоц нереґулярний – зачал повтряти ся. Неодолга, єдній з жен – Фіриі Демянчук, будучій свідком тых подій, разом з блистячым світлом обявила ся Матір Божа, што довело до поставліня в тым чудесным місци каплиці. Початково, тамышні церковны власти не стояли за побудуваньом храму, але вєдно з міцным натиском вірных, осіню 1929 рока на вершку Явора станула каплиця, посвячена Божій Матери, а попри ній в короткым часі зачало бити джерельце. Проєктантом храму был учытель з Высовы – Батюк, а пак головным будівничым – Осиф Ференц з Гуты Высівской. Tоржественне посячыня каплиці одбыло ся в свято Покровы Пресвятой Бородиці 14. жолтня/октобра 1931 рока, а богослужыня в тот ден очелил перемышльскій грекокатолицкій владыка Йосафат Коциловскій. Посеред Русинів, як побожного народу, ціла істория барз скоро ся рознесла, што довело до того, же Гору Явір за місце церковного культу мали не лем Русины з лемківского боку Карпат, але зачали ся тіж поломництва з полудньового схылу, одкале приходили жытелі сел Пряшівской Руси.

Як вшыткко, што спокійне в лемківскым світі – скінчыло ся з приходом ІІ Світой Войны, а пак з выселінями 40. років. Товды каплиця не была уж так часто одвиджувана вірныма, з огляду на граничну зону, котра в тот час была границьом гітлерівской Ґенеральной Губерні. Вєдно з вычыщыньом Лемковины од єй етнічных жытелів, сама каплиця зачала попадати в руіну. По 1947 році розшабрувану каплицю переняли Войска Охороны Погранича (WOP). Внутрі зорґанізувано стражницю, а бодай ціле выпосажыня пропало, або было спалене. Самы пограничнкы не смотріли на місце, в котрым пришло ім перебывати, як на місце культу, што довело до того, же стан каплиці фурт ся погіршал. Стараня о верніня храму зачали ся вєдно з першыма поворотами Русинів з выгнаня – кінцьом 50. років ХХ ст. Ратунок Святій Горі Явір пришол в 1969 році, коли то храм і поблизкій терен передано в хоснуваня Польскій Автокефальній Православній Церкви. Товды тіж стараньом тых, што вернули, а і при помочы краянів з Америкы, подарило ся покус одремонтувати святе місце. Каплиця Покровы Пресятой Бородиці на Горі Явір была влучена до парафіі св. Михала в Высовій. Товды тіж в каплици зас зачынают ся молитвы і богослужыня, а св. Гора Явір по такой 30 роках вертат на мапу поломницкых пути не лем для вірных з Лемковины, але і поломників з найдальшых части світа.

Гора Явір то не лем символичне місце для реліґійных Лемків, але і місце глубоко вписане в нацийональну свідоміст жытелів Лемковины. Од парунадцетьох років на ниві спору о деякы лемківскы храмы, тырват фурт нескінчений судовий процес о правну властніст каплиці на Святій Горі Явір помедже Польском Автокефальном Православном Церквю та Украіньском Грекокатолицком Церквю в Польщы.

hora_jawir

Фотоґрафіі горі: з книжкы Reminiscencje Wysowej та Iстoричнi пaмятки в зaхідніх Кaрпaтaх. 


Долов поміщане фотоґалерию з православного поломництва на Святу Гору Явір з 2004 рока.

 

Шеруй.

О авторі

Севериян Косовскый

Народжений на чужыні. Родове гніздо: Ізбы, Ждыня, Ясюнка та Реґєтів і Ріпкы. В 2014 році писал матуру з лемківского языка. Студиює на юридичній факульті Вроцлавского Університету. Окрем того што гев, час-до-часу дописує до часопису «Бесіда». Любитель давной Лемковины. Годен годинами слуxати про втрачене лемківскє щестя. Актуальні веде веселий, дискотековий проґрам Чірч Ґрамофон (віторок і четвер по 21.00 год.). Контакт: seweryjan@lem.fm

Коментар