Голосник

Владимір Зорило для ЛЕМ.фм – про Розтоку і пляны на будуче

0

Ансамблю Розтока не треба представляти. То добрі знана ґрупа на чужыні, а головно в любіньскым повіті, прото же як єдина в тій адміністрацийній єдиници презентує фольклор з Лемковины. Ґрупа чыслит близко 30-ох членів. Артисты, окрем знаных лемківскых пісен, мают в репертуарі творы з украіньского, словацкого і польского фольклору. Стараньом Центру Культуры в Рудній, ансамбль купил в 2011 році традицийны лемківскы кроі, в котрых презентує ся не лем на лемківскых подіях.

Севериян Косовскій: Витайте. Находиме ся в Ґавронках, Малых Ґавронах – як то Лемкы бесідуют, гей? 

Владимір Зорило: Колиси были Малы Ґавроны, а тепер Ґавронкы.

С.К.: Бесідуєме з Паном Владиміром Зорило, ведучым ансамблю Розтока. Ансамблю, котрий днеска має таку шторічну стрічу, новорічну стрічу, хтіл бы-м, жебы сте дашто про тоту подію оповіли. Котрий то уж раз ся гев стрічате? Котрий то уж раз запрашате своіх знаємых, близкых на тоту «розточаньску велию» – бы-м рюк? 

В.З.: То буде уж пятий рік, як нашла нас така думка, жебы сме ся кус зобрали, кус запросили дакы інчы ансамблі, не лем лемківскы, але і польскы, бо таку сме мали думку, жебы сме ся так покус заходили з нима, жебы не лем ся заперати в своім середовиску. Зорґанізували сме ся, жебы вказати тоту нашу культуру, жебы она не загынула, бо гыне.

С.К.: Хтіл бы-м ся звідати про пляны Розтокы на 2018 рік. Ци плянуєте окрем концертів іщы якысы ініциятивы? 

В.З.: Так, так. В тым році припадат 10. рік, як дієме уж з том остатньом Розтоком. Kолиси то была іщы така Розтока, што сме співали a cappella, але тепер дієме уж з гудаками. То уж десят років. Плянуєме святкувати 28. квітня/апріля 2018 рока в Рудній. Запросиме пару ансамблів, надію ся, што предовшыткым нашых. Запросиме і нашы власти, бо так хочеме тото зорґанізувати. А як тому буде, то Бог знат.

С.К.: Не так давно выдали сте свою платню, котру мы в ЛЕМ.фм час-до-часу тіж даєме послухати нашым слухачам. Як до того дішло, што сте тоту платню награли? Ци была то тяжка задача, ци радше пішло Вам тото так дост байка, же уж може плянуєте другу награти? 

В.З.: Стараме ся, жебы наша діяльніст была як найшырша. Ци пришло тяжко? Вшытко приходит тяжко. Не хочу ся жалити, але просто неє легко в нашій діяльности. Здає ся нам вшыткым, же кєд сме в такій богатій ґміні як Рудна, то уж вшытко маме, але мусиме ся досправды добрі спяти, жебы сме тото робили дале, што сме і так уж зробили.

С.К.: А як з фондами на Вашу діяльніст? Ци Вы офіцийно дієте при дакым культурным домі? 

В.З.: Гей, підлігаме під Культурний Центр в Рудній. Покликали сме в тым році тіж Кружок Стоваришыня Лемків. Покля што іщы не видно, же якоси міцно дієме, але на добру справу іщы не было часу, жебы розвинути крыла. Мусиме кус почекати, кус тото вшытко поукладати, жебы то так было, як ся належыт.

С.К.: Є. Спомнули сте як раз, што м.ін. Вы і особы повязаны з Розтоком основали  сте Кружок СЛ. Коли то так докладні было? Думам, што певно плянуєте, штобы Розтока была так само стоваришыньовым ансамбльом як пшемківска Ластівочка, яка діє при тамтышнім Кружку СЛ. 

В.З.: Не так давно. В вересни/септембрі. Мам таку надію, што Стоваришыня Лемків нам кус поможе, бо мушу кус брутально повісти, остали сме самы. Мусиме самы про себе задбати. Што правда Культурний Центр дає грошы на діяльніст, бо так тіж не мож повісти, але окрем того нич. Так што просьба така до Стоваришыня Лемків, жебы нам кус в тым вшыткым допомогли. Бо крутиме ся, мож повісти, лем гев так вколо, а хотіли бы сме вказати тоту нашу культуру кус дале. Може неє она ідеальна в нашым выданю, бо сут то старшы пані. Є ріжні. На жаль, нашы люде не хочут ся так горнути до такого співаня. Маме кус Поляків серед нас. Хцут нам помочы – то помагают. А нашы не хцут помочы. То єст якысе чудне, же є так, а не інакше.

С.К.: Хотіл бы-м ся вернути іщы до того, што было 10 років тому. Як дішло до того, же основали сте ансамбль Розтока? 

В.З.: Ой, долго бы оповідати. Барз чудна річ. Зачало ся од весіля, як все… (сміх). Кєрівник, котрий нам удоступнил салю, повіл: «выпожычу Вам вшытко, кєд зробите ансамбль». І так ся зачало. Зачал єм робити вшытко, жебы был спів, а Культурний Центр зробил так, жебы была капеля. І так помаленькы, помаленькы, што рік, штораз веце, штораз веце… і є нас бодай 27 осіб.

С.К.: Гідні. То мож речы, што перший концерт так направду был на весілю.

В.З.: Мож так повісти (сміх). Любиме і весіля, і ся так бавити, як бы сме співали і на концертах. То такє наше мотто. Співаме тоты такы стары пісні, забыты. А мы так як бы сме іх ожывляли, жебы они дале жыли і жебы тота пісня славила вшытко і нашу Лемковину.

С.К.: То так од себе лем додам, што кєд бы сте плянували другє цедечко спорядити, то треба, жебы сте вытягнули такы направду, як суцо, стары пісні, котры деси там сут в співниках. Товды вартало бы одтворити такій фольклор, котрого уж досправды неє. Мало хто го робит, а думам си, што Розтока має потенциял, бо Ваш колектив творят люде, же просто од своіх родичів, дідів барз добрі памятают стары пісні. 

В.З.: Так, то правда. І наш ансамбль такій є – вельопоколіньовий. Мушу ся похвалити, што маме і діти, котры не лем співают, але і грают. То є барз позитивне, бо діти нияк ся не горнут до фольклору, тото іх не крутит (так повісти по дітячому), а в нас тото якоси продолжаме.

С.К.: Як на Вас смотрю, на цілу Розтоку на концертах, то виджу прекрасны народны облечыня. Розумію, што тоты кроі были специяльно шыти для Вас? 

В.З.: Так, так. То Культруний Центр выступил о ґрант з Уніі, достали сме кус грошы і през Юрка Стариньского, котрий ся выстарал нам о тото, сме тоты кроі спорядили. Маме кроі, якы маме. Хтіли бы сме на будучий рік даяк іх збогатити. Може як раз Стоваришыня Лемків нам кус доможе, бо хтіли бы сме мати іщы богатшы, інчы. Хтіл бы-м повышывати кус ляйбикы, бо маме такы просты, бо товды лем на такы нам старчыло грошы.

С.К.: Майме надію, же вшыткы Вашы пляны ся зреалізуют. Дякую Вам за бесіду. Напевно о рік ся зыйдеме, же приде на Вашу стрічу і радийо ЛЕМ.фм. 

В.З.: Я слухам радия фурт. І дома, і в авті, і де лем можу. Про мене є то річ не до уявліня. Супер! Так бесідую, як чую. І я дякую.

Шеруй.

О авторі

Севериян Косовскый

Народжений на чужыні. Родове гніздо: Ізбы, Ждыня, Ясюнка та Реґєтів і Ріпкы. В 2014 році писал матуру з лемківского языка. Студиює на юридичній факульті Вроцлавского Університету. Окрем того што гев, час-до-часу дописує до часопису «Бесіда». Любитель давной Лемковины. Годен годинами слуxати про втрачене лемківскє щестя. Актуальні веде веселий, дискотековий проґрам Чірч Ґрамофон (віторок і четвер по 21.00 год.). Контакт: seweryjan@lem.fm

Коментар