Голосник

Вода піднимать ся і часу є мало

Покля презідент Володимір Зеленьскый думать серьйозно свої слова о охороні народностных меншын, пак можеме очековати, же Україну, кедьже голова Україны має в парламенті векшыну, чекать новый закон о охороні меншын. То є шанса і про нас.

Україньскый Телеканал 1+1 зробив із нагоды першых сто днів презідента Володиміра Зеленьского розговор, котрый із головов державы робив Станіслав Боклан. В інтервю одзвучало много інтересных тем. Но што з нашого боку найінтересніше, Зеленьскый говорив і о правах народностных меншын.

Презідент в інтервю одкрыто повів, же є пересвідченый о тім, же має існовати закон о охороні народностных меншын. В законі за його думками має быти вшытко шпеціфіковане. Якый має меншына язык ці яку має реліґію. Зеленьскый підкреслив, же бы не мала быти різніця меджі людми лем зато, же їх материньскый язык є іншый як україньскый. Як акцентовав веце раз, є пересвідченый, же треба хоронити права народнстных меншын і найти про тото модел.

Є ясне, же Зеленьскый тым непрямо реаґовав і на Закон о функціонованю україньского языка як державного языка, котрый є про меншыны в многых статях діскріміначный. Презідент сам українськый язык лем навчів ся, выростав у руськоязычнім середовиску. Парламент споминаный закон схвалив у апрілю 2019-го року і бывшый презідент Петро Порошенко го такой підписав. Вшытко ся зробило на остатню хвілю, жебы то Порошенко стигнув іщі перед презідентьскыма выборами. Не помогло.

Зеленьскый не переміг лем в презідентьскых выборах. Із своїма 252-ма депутатами у Верьховній раді Україны по недавных парламентных выборах має комфортну векшыну, котра му забезпечує схваліня будьякого закона, на котрый бы пожадавка од презідента пришла. Тото, што Зеленьскый досправды хоче, бы мало перейти парламентом барз просто. З того ясно выходить, же покля буде Зеленьскый досправды хотіти рішыти охорону народностных меншын, односный закон, в котрім бы находив ся споминаный „модел“, бы в парламенті не мав мати проблем.

Вопросів односно той темы є веце. Наприклад ся можеме звідати, ці то досправды хоче. Но кедьже є сам руськоязычный, думам, же языкова діскрімінація є досправды штось, што му не є по воли. І так ся можеме звідати далше. Наприклад, чім ся має іншпіровати закон, припадно як скоро хоче тоту справу порішыти. А головно, ці то буде закон досправды про вшыткы меншыны.

По перше, закон, котрый бы мав служыти на охорону народностных меншын, мусить быти в згоді з меджінародныма договорами, котрых є Україна сіґнатарьом. Головно з Рамковым договором о охороні народностных меншын і Европсков хартов реґіоналных або меншыновых языків. Покля не буде, буде то промарнена шанса Зеленьского оправити то, што Україна довгодобо іґнорує.

По друге, закон мусить хоронити вшыткы меншыны. Кедь презідент говорить, же є пересвідченый, же ся мають хоронити меншыны, же в законі має быти записана кажда меншына і то, якый має язык, потім там мусить быти записана і русиньска меншына, коло котрой буде записано, же має русиньскый язык. Покля Русины в законі не будуть, буде то Зеленьского промарнена шанса оправити довгодобу, необгаїтельну і неприпустну діскрімінацію єдной мешныны.

По третє, про Русинів є барз важный час. Закон такого тіпу бы мав быти схваленый штонайскоріше. Україна рихтує ся на перепис населіня. Покля довтогды не буде закон, в котрім буде і охорона русиньской меншыны, покля не буде русиньска меншына вызнана і не буде годна записати ся окреме при переписі, є то з боку Зеленьского промарнена шанса. Про нас то буде значіти на далшы довгы рокы великый проблем, котрый ся буде може видіти як вже невырішытельный.

Лемже, жебы не валяти цілу одповідность лем на Зеленьского, є треба ясно вказати і на одповідность Русинів. Покля рахуєме холем дакус з тым, же слова презідента о охороні меншын суть думаны серьйозно, пак бы русиньскы вожді мали схосновати принагоду, же презідент має дяку. Мали бы теперь дуркати штоденно на двері в Києві і ясно декларовати, же охорону мусять мати і Русины. Же мусять быти вызнаны і здобыти вшыткы права, котры мають і далшы меншыны.

Вода піднимать ся і часу є мало. До перепису не зіставать досправды много часу. А він про нас може быти рішучій. Нажаль, хоць часу є мало і вода піднимать ся, намісто того, жебы сьме виділи русиньскых вождів, ці на Україні, або на світовій уровни, же хотять перевзяти до своїх рук ряджіня шыфы, на што є теперь шанса, затля то вызерать так, як кебы ся змінили на німы рыбкы, котры собі спокійно плавають у своїх водах.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Жрідло фотоґрафії: Wikimedia.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси, в місті Пряшів. Локалпатріот. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі Вступне до контроли о 18.10 год. Каждый робочій день од 8.00 год. мож слухати його Корзо, в котрім вас возьме до світа актуалной політікы. Контакт: petro@lem.fm

Коментарі