Воєньска выхова

Бісідує ся, же война з хлопця зробить хлопа, і тоты, што воєньсков службов не перешли, ниґда ся не навчать порядку. Хоць о тых словах можеме полемізовати, зачінать то вызерати так, же подакотры представителі демократічного Западу зачінають думати єднако в справі выховы держав, кедьже іншы способы на дакотрых не діють.

Ніт, не мам теперь на думці воєньску інтервенцію. Бодай бы ку тій ниґде не пришло і люди могли жыти в мірі. Справа в тім, же заступничка ґенералного секретаря Североатлантічной аліанції Роуз Ґеттемуллер почас свойой навщівы Мадярьска підтримала Будапешт і звернула увагу Києва на то, што бы мав робити.

НАТО є подля заступничкы ґенералного секретаря солідарне з Мадярьском, свойов членьсков державов. Будапешт блокує довгодобо засіданя Україна – НАТО з причіны україньского освітнього закона, котрым ся подля Мадярів, а не лем них, порушують права їх народностной меншыны на Україні. Ґеттемуллер ішла у своїм пряві дале і апеловала на „кандідатьску державу“, котра ся за словами презідента Порошенка видить в НАТО уж в році 2024, жебы імплементовала рекомендації Венеційской комісії.

Венеційска комісія ся в справі україньского освітнього закона выразила іщі в децембрі 2017-го року. Европска комісія про демокрацію посередництвом права, як звучіть офіціална назва того орґану Рады Европы, котрой членом є і Україна, втогды ясно написала, же Київ бы в споминанім законі мав зробити оправы. Іншак будуть права народностных меншын порушены. Комісія звертала увагу і на то, же Україна має веце можливостей – наприклад і не жадати дотримованя того закона в области навчалного языка на пріватных школах, довшый переходный період ітд. Но головно ся в документі пише, же треба забезпечіти, жебы закон не огрожовав всокочіня културной дідовизны меншын і „бызперерывность навчаня языків меншын в традічных школах“. Но Київ в тій справі затля грає мертвого.

Выражіня представителькы НАТО было правилне. І можеме то протлумачіти просто: Покля не хочете рядити ся подля демократічных правил і вартостей, котры мы честуєме, потім схвалюєме, же ваша путь до нашых штруктур є блокована. І будеме стояти за нашым союзником, котрый на то вказує, не за вами.

Но правилно звернув увагу на далшый проблем і бывшый депутат Верьховной рады Україны Іван Бушко. В справі рекомендацій Венеційской комісії односно меншыновых прав не треба забывати ани на права Русинів, котры нелем не годны мати свої школы, но докінця ани не суть вызнаны як меншныа в єдиній европскій державі, в котрій жыють – на Україні. Самособов, Русины не мають державу, но то не значіть, же права треба хоронити лем народам, котры державу мають, котры суть припадно в НАТО.

Гей, крітіковати НАТО бы сьме могли. Найти, де ся зробили хыбы, ся дасть. Но нич то не мінить на тім, же моментална позіція підтриманя Мадярьска є правилна, і кебы там сто популістічных Орбанів сиділо у владі. А ціла справа є бізарна в чімсь іншім.

Чоловік бы собі подумав, же як раз Рада Европы, Уряд высокого комісаря Орґанізації зъєдиненых народів про людьскы права, Европска унія, ці далшы інштітуції будуть звертати увагу Україны на порушованя людьскых прав, а не воєньска орґанізація. Як раз Европска унія, котрой членом бы так само Україна хотіла быти, абсолутно у фазі, в котрій ся дає держава формовати, перед вступом, іґнорує народностны проблемы і замірявать ся лем на реформы, корупцію і тому подобны параметры. То, же на вопросы меншын на Україні днесь мусить звертати увагу НАТО, метать добре світло на аліанцію, но катастрофалне на высше спомянутых.

Но наконець то може не є аж таке траґічне. Може лем пришов час, кедь собі дакотры представителі усвідомили, же покля Україну не навчіш порядку по доброму, потім така країна буде потребовати воєньску выхову. Тов може быти блокованя вступу, аж покля собі тоты ногавкы не поскладаш так, як треба.

І нам пак лем зіставать вірити, же досягненя прав про меншыны не буде селектівне, але обще.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Жрідло фотоґрафії: Wikipedia.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Повязаны дописы

Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz