Голосник

Выстава Никыфорів і пару слів попри ній

0

В тамтым тыжни, пробываючы в Кракові, мал єм змогу выбрати ся до Краківского Музею Сучасной Штукы МОЦАК, де мож звиджати наголосяну і нашым портальом, выставу Никыфоры, котра презентує малюнкы не лем нашого лемківского маларя, але і осіб, котры в своій творчости інспірували і фурт інспіруют ся штуком Епифана Дровняка.

Отже, кєд пришло мі войти до музею, натуральным было для ня підыйти до касы, жебы купити білет. І остал єм заскочений першыраз зато, же выстава є дармова, доступна для каждого. Оне заскочыня в порівняню до наступного, о котрым напишу пониже, было милым початком мойой прогулькы з Никыфором.

Сама выстава містит ся в красным, модерным будинку, будучым частю музейного комплексу. Оглядач має до диспозициі провідника, котрого сміло можете звідати, о што лем хочете; мі пришло звідати ся лем о тото, ци можу зробити знимкы, сама провідничка нич мі не оповіла, а можe просто не лежало тото в єй компетенциях. Експозиция містит ся в двох поміщынях, в першым зберігают ся творы трьох авторів – примітывістів, котры, як єм спомянул на початку, інспіруют ся творчістю нашого краяна, a другу салю призначено уж лем для Никыфора Креницкого. В тій остатній сали, маме змогу обізрити короткій документ про нього.

Речены мном авторы то м.ін. – і як першу выміню – Аліна Давідовіч, котра остала намащена Никыфором в кабаті. Подібні як єй ментор, малювала маленькы образкы, головні на картках з зошыту, або тектурках, заєдно, як Нетифор, роздаючы своі малюнкы, знаємым ци родині.

Наступным маларьом – примітывістом, котрого творы можеме подивляти на выставі в Кракові, єст Едвард Двурнік, якій, окрем подібні звучачого назвиска як никыфорове, має вельо інчых плястычных повязань з Лемком. Сам артиста не вкрыват, же пришло му творити малюнкы о подібній тематыці як Никыфор. Што вартат підкрыслити, сес маляр, то особа по плястычній высшій школі, а засвідчат тото, думам, о тым, же нелем люде просты занимают ся примітывізмом.

Остатнім творцьом, котрий здабат в своім варштаті на нашого Никыфора єст Марек Краусс. Вродил ся він ґанчуватий, зато як свій артистычний псевдонім схоснувал мено свого ментора.

Пора перейти до реченого мном на початку допису другого меньше милого заскочыня. Знаме уж хто є кым, хто як ся зове, якій псевдонім хоснує і чом мож тоту особу порівнювати до правдивого Никыфора. Хоц, як ся застановиме глубше над речыньом «хто є кым», то справа може ся нам покомплікувати.

Отже, позволю си кус понарікати на меценатів і творців выставы, котры в двоязычным (польско- анґлицкым) описі нашого Нетифора, написали, же мал він лемківскє походжыня(!). Прошу пробачыти мі мою заувагу, але походжыня то мож мати лемківскє допіро товды, кєд баба, або дідо были Лемками. Епифан Дровняк не мал походжыня лемківского. Він ся народил Лемком, был Лемком і вмер як Лемко. Для ня Никыфор, то символ лемківской долі, символ, котрий є вічний, а то лем зато, же за каждым разом коли го выганяли з рідной Крениці, вертал ся назад. Вертал ся, бідний, споневераний, але ся вертал, хоц не было му вільно вертати. Неєден може повіст, же не здавал сой справы з повагы выселіня, не был свідомий, што му може горозити за поворот на Лемковину, але я, хоц своє переконаня не операм на жадных науковых досліджынях, сміло єм годен речы, же Никыфор знал кым єст і знал де його місце.

Одбераня достоменности нашому великому краянови, не одбыват ся лем при нагоді вернісажів выстав його прац, але, нажаль, має тото місце фурт в інтернтері. Старчыт, же каждий з нас, хто схоче засягнути пару інформаций про Креницкого, зайде на сайт www.wikipedia.org, де находит ся страна з гаслом посвяченым Лемкови. Но і зас, тот мій нещесливий “неєден” міг бы речы, же красні, ой як пречудово, каждий має змогу дознати ся дашто про Никыфора, буде він знаний не лем Лемкам, але і цілому світу. Адже і я гордий з того, же о нашым малярю пишут на такых странах, як вымінена уж www.wikipedia.org. Лемже, наступний раз пише ся, же Никыфор Креницкій то польскій маляр-примітывіста, котрий має лемківскє походжыня. Зато коли зайдеме на украіньску версию вікіпедиі, прочытаме, же то “український художник-примітивіст з м. Криниця, що на Лемківщині (Польща)”. Нажаль, не можу поняти такой катеґориі, а напевно не в припадку чловека, котрий остал ся символом лемківской, повыселенчой долі. То так, як бы хтоси написал, же Адам Міцкєвич, то литовскій поета, польского походжыня. Но, якоси не тримат мі ся тото складу.

Сумуючы мою пригоду з Никыфором і з його “учениками” Никыфорами молодшыма, окрем єдной ражучой хыбы, о котрій думам, іщы прийде даколи час зас, профілактычні бодай, спомнути, сама выстава здає ся быти барз цікава. Хоц прац самого Никыфора, як і решты артыстів є невельо, то повім щыро, роблят они вражыня. Самособом, скорше не мал єм стыку з примітивізмом, а тым більше з малюнками Епифана Дровняка. Здає ся, был єм колиси раз в Музею Никыфора в Креници, але памятам барз мало, бо было тото іщы товды, коли дуже старшы од мене вказували мі красу Лемковины і лемківского місточка Крениці. Малий хлопец, запамятал лем річку пред будинком музею.

Заохочам каждого, хто єст в Кракові, або выберат ся до того міста о пару дни, зазрийте до МОЦАКа, бо направду вартат видіти зблизка автентычны малюнкы Никыфора Креницкого – Епифана Дровняка – ЛЕМКА!

Выстава мож обзерати до 12. квітня 2015 р.

(фот. арxів ЛЕМ.фм)

20150403_122705  20150403_122504
20150403_122541

20150403_122650  20150403_122905 20150403_122941 20150403_123026 20150403_123105  20150403_123118 20150403_123126

 

Шеруй.

О авторі

Севериян Косовскiй

Народженый на чужыні. Родове гніздо: Ізбы, Ждыня, Ясюнка та Реґєтів і Ріпкы. В 2014 році писал матуру з лемківского языка. Студиює на юридичній факульті Вроцлавского Університету. Окрем того што гев, час-до-часу дописує до часопису «Бесіда». Любитель давной Лемковины. Годен годинами слуxати про втрачене лемківскє щестя. Актуальні веде веселий, дискотековий проґрам Чірч Ґрамофон (віторок і четвер по 21.00 год.). Контакт: seweryjan@lem.fm

Коментар

Выстава Никыфорів і пару слів попри ній

0

В тамтым тыжни, пробываючы в Кракові, мал єм змогу выбрати ся до Краківского Музею Сучасной Штукы МОЦАК, де мож звиджати наголосяну і нашым портальом, выставу Никыфоры, котра презентує малюнкы не лем нашого лемківского маларя, але і осіб, котры в своій творчости інспірували і фурт інспіруют ся штуком Епифана Дровняка.

Отже, кєд пришло мі войти до музею, натуральным было для ня підыйти до касы, жебы купити білет. І остал єм заскочений першыраз зато, же выстава є дармова, доступна для каждого. Оне заскочыня в порівняню до наступного, о котрым напишу пониже, было милым початком мойой прогулькы з Никыфором.

Сама выстава містит ся в красным, модерным будинку, будучым частю музейного комплексу. Оглядач має до диспозициі провідника, котрого сміло можете звідати, о што лем хочете; мі пришло звідати ся лем о тото, ци можу зробити знимкы, сама провідничка нич мі не оповіла, а можe просто не лежало тото в єй компетенциях. Експозиция містит ся в двох поміщынях, в першым зберігают ся творы трьох авторів – примітывістів, котры, як єм спомянул на початку, інспіруют ся творчістю нашого краяна, a другу салю призначено уж лем для Никыфора Креницкого. В тій остатній сали, маме змогу обізрити короткій документ про нього.

Речены мном авторы то м.ін. – і як першу выміню – Аліна Давідовіч, котра остала намащена Никыфором в кабаті. Подібні як єй ментор, малювала маленькы образкы, головні на картках з зошыту, або тектурках, заєдно, як Нетифор, роздаючы своі малюнкы, знаємым ци родині.

Наступным маларьом – примітывістом, котрого творы можеме подивляти на выставі в Кракові, єст Едвард Двурнік, якій, окрем подібні звучачого назвиска як никыфорове, має вельо інчых плястычных повязань з Лемком. Сам артиста не вкрыват, же пришло му творити малюнкы о подібній тематыці як Никыфор. Што вартат підкрыслити, сес маляр, то особа по плястычній высшій школі, а засвідчат тото, думам, о тым, же нелем люде просты занимают ся примітывізмом.

Остатнім творцьом, котрий здабат в своім варштаті на нашого Никыфора єст Марек Краусс. Вродил ся він ґанчуватий, зато як свій артистычний псевдонім схоснувал мено свого ментора.

Пора перейти до реченого мном на початку допису другого меньше милого заскочыня. Знаме уж хто є кым, хто як ся зове, якій псевдонім хоснує і чом мож тоту особу порівнювати до правдивого Никыфора. Хоц, як ся застановиме глубше над речыньом «хто є кым», то справа може ся нам покомплікувати.

Отже, позволю си кус понарікати на меценатів і творців выставы, котры в двоязычным (польско- анґлицкым) описі нашого Нетифора, написали, же мал він лемківскє походжыня(!). Прошу пробачыти мі мою заувагу, але походжыня то мож мати лемківскє допіро товды, кєд баба, або дідо были Лемками. Епифан Дровняк не мал походжыня лемківского. Він ся народил Лемком, был Лемком і вмер як Лемко. Для ня Никыфор, то символ лемківской долі, символ, котрий є вічний, а то лем зато, же за каждым разом коли го выганяли з рідной Крениці, вертал ся назад. Вертал ся, бідний, споневераний, але ся вертал, хоц не было му вільно вертати. Неєден може повіст, же не здавал сой справы з повагы выселіня, не был свідомий, што му може горозити за поворот на Лемковину, але я, хоц своє переконаня не операм на жадных науковых досліджынях, сміло єм годен речы, же Никыфор знал кым єст і знал де його місце.

Одбераня достоменности нашому великому краянови, не одбыват ся лем при нагоді вернісажів выстав його прац, але, нажаль, має тото місце фурт в інтернтері. Старчыт, же каждий з нас, хто схоче засягнути пару інформаций про Креницкого, зайде на сайт www.wikipedia.org, де находит ся страна з гаслом посвяченым Лемкови. Но і зас, тот мій нещесливий “неєден” міг бы речы, же красні, ой як пречудово, каждий має змогу дознати ся дашто про Никыфора, буде він знаний не лем Лемкам, але і цілому світу. Адже і я гордий з того, же о нашым малярю пишут на такых странах, як вымінена уж www.wikipedia.org. Лемже, наступний раз пише ся, же Никыфор Креницкій то польскій маляр-примітывіста, котрий має лемківскє походжыня. Зато коли зайдеме на украіньску версию вікіпедиі, прочытаме, же то “український художник-примітивіст з м. Криниця, що на Лемківщині (Польща)”. Нажаль, не можу поняти такой катеґориі, а напевно не в припадку чловека, котрий остал ся символом лемківской, повыселенчой долі. То так, як бы хтоси написал, же Адам Міцкєвич, то литовскій поета, польского походжыня. Но, якоси не тримат мі ся тото складу.

Сумуючы мою пригоду з Никыфором і з його “учениками” Никыфорами молодшыма, окрем єдной ражучой хыбы, о котрій думам, іщы прийде даколи час зас, профілактычні бодай, спомнути, сама выстава здає ся быти барз цікава. Хоц прац самого Никыфора, як і решты артыстів є невельо, то повім щыро, роблят они вражыня. Самособом, скорше не мал єм стыку з примітивізмом, а тым більше з малюнками Епифана Дровняка. Здає ся, был єм колиси раз в Музею Никыфора в Креници, але памятам барз мало, бо было тото іщы товды, коли дуже старшы од мене вказували мі красу Лемковины і лемківского місточка Крениці. Малий хлопец, запамятал лем річку пред будинком музею.

Заохочам каждого, хто єст в Кракові, або выберат ся до того міста о пару дни, зазрийте до МОЦАКа, бо направду вартат видіти зблизка автентычны малюнкы Никыфора Креницкого – Епифана Дровняка – ЛЕМКА!

Выстава мож обзерати до 12. квітня 2015 р.

(фот. арxів ЛЕМ.фм)

20150403_122705  20150403_122504
20150403_122541

20150403_122650  20150403_122905 20150403_122941 20150403_123026 20150403_123105  20150403_123118 20150403_123126

 

Шеруй.

О авторі

Севериян Косовскiй

Народженый на чужыні. Родове гніздо: Ізбы, Ждыня, Ясюнка та Реґєтів і Ріпкы. В 2014 році писал матуру з лемківского языка. Студиює на юридичній факульті Вроцлавского Університету. Окрем того што гев, час-до-часу дописує до часопису «Бесіда». Любитель давной Лемковины. Годен годинами слуxати про втрачене лемківскє щестя. Актуальні веде веселий, дискотековий проґрам Чірч Ґрамофон (віторок і четвер по 21.00 год.). Контакт: seweryjan@lem.fm

Коментар