Вже не сьме „нивыдкы“

0

В децембрі 2016-го рока в Універзітній бібліотеці Пряшівской універзіты в Пряшові проходила за участи автора презентація книжкы під назвов Chrbtom k horám. Dejiny karpatskej Rusi a karpatských Rusínov. Автором є в русиньскім середовиску добрі знаный проф. Павел Роберт Маґочій і книжка є тлумачіньом анґліцького оріґіналу, котрый вышов у 2015-ім році. В словацькім языку єй выдало пряшівске выдавництво Universum.

О авторови

Павел Роберт Маґочій (1945 р.), родак із Енґлвуду (США), універзітный професор, історік русиньского походжіня,  є вызначным науковцьом в области історії, картоґрафії, соціолінґвістікы, бібліоґрафії і іміґрантьскых штудій. Занимать ся і русиністіков а україністіков. Діє на Торонтьскій універзіті в Канаді в рамках україністічных штудій і од року 1996 є рядно выбратым членом Академії умень і гуманітных наук Кральовского общества Канады. Міджі його майже 800 публікацій належыть 34 книжок, мож спомянути такы як: Історічный атлас середньой Европы; Україна: Історія їй земель і народів; Народ нивыдкы. Ілустрована історія карпаторусинôв; Русины на Словеньску, а так само быв і головным едітором книжкы під назвов Енціклопедія історії і културы карпатьскых Русинів.

Окрім того є вже дакілько десяток років актівным в міджінароднім русиньскім русі. Є основательом Карпаторусиньского досліднього центру в США, котрый засновав іщі в 1978-ім році, быв єдным із основателів Світового конґресу Русинів, в котрім мав єден час функцію председы Світовой рады Русинів і доднесь є їй честным председом, ініціовав першы два Міджінародны конґресы русиньского языка.

Унікатна історія

Нова книжка Маґочія, то історія Русинів, народа без властной державы, і їх історічній отцюзнині – Карпатьскій Руси, котрой сердце лежыть в середній Европі. Автор в кнжиці слідує розвиток Карпатьской Руси од першых преісторічных часів по сучасность і цілу історію Русинів од їх появліня в історії, счезнутя і зновувозроджіня по політічных змінах у 1989-ім році, коли сколабовав комуністічный режім в середній і выховдній Европі, пише ся в анотації ку книжці.

Чітатель може слова із анотації лем потвердити. На торгу книжок із проблематіков русиньской історії было того выдано веце. Мож бы было спомянути книжку Івана Попа Мала історія Русинів, книжку його брата Димитрія Попа під назвов Мала історічна енціклопедія Подкарпатьской Руси, ці Маґочійовы книжкы Русины на Словеньску або Народ нивыдкы. Вшыткы із спомянутых, наперек высокій якости і фаховости текстів, суть обмеджены теріторіално або часовыма періодами. На Маґочійовій книжці Народ нивыдкы, котра має підназву Ілустрована історія карпаторусинôв, мож бы было докінця крітіковати, же і кідь ся декларує як обща історія Русинів, предці лем найвеце тексту є присвяченого Підкарпатьскій і Пряшівскій Руси, покля о далшых русиньскых теріторіях, наприклад о Лемковині, там того чоловік много не найде.

 „Довг“ Маґочій сплатив як раз новов книжков. На 600 сторінках чітатель діставать комплексну і унікатну історію нелем карпатьскых Русинів од часу, коли ся за історічныма документами появили на мапі народів світа, і то Русинів вшыткых областей їх автохтонных теріторій і областей діаспоры, але і історію Карпатьской Руси обще, як теріторії, котру Русины заселили, од часів першого засельованя тых земель, через Келтів, Славянів аж по сучасну реалность повязану із вытворіньом модерных держав, в котрых Русины жыють. Курто мож дочітати ся і о далшых народах, котры жыли на теріторії Підкарпатьской Руси. Маґочій представлює першыраз комплексно історію по вецеро лініях – через ґеоґрафічну історію, історію русиньского народа, історію народа на фоні общой історії і політічных обставин в Европі ітд. Но нелем тото є унікатностьов книжкы, котра дістала своє словацьке тлумачіня.

Книжка про вшыткых

Кідьже книжка є, мож реално повісти, першов досправдовов комплекснов історійов Русинів і Карпатьской Руси, чоловік бы міг очековати, же така публікація буде інтересна про узкы кругы історіків, ці далшу фахову публіку, но тяжко буде прията простыма чітателями. Но Маґочій вказує і ту своє майстровство. Хоць є Хырбетом ку горам. Історія Карпатьской Руси і карпатьскых Русиннів книжков повнов історіоґрафічных фактів, автор доказав і до так фахового твору перенести свій одлегшаный штіл писаня популарізачным жанром, якый знаме наприклад із книжкы Народ нивыдкы, жебы комплексну історію Русинів міг взяти до рук будькотрый чоловік, котрый інтересує ся тов темов.

„Одлегшаню“ текстів помогло і 36 детайлных мап, котры ся в книжці находять, велике множество історічных фотоґрафій, наскенованых документів ітд.

Окремов і вынятковов справов в книжці суть тексты в сивых рамиках, в котрых автор має намагу, дякуючі текстам із різных жрідел, якы до ньой закомпоновав, довыясньовати або розвити темы, котры ся находять в рамках головного техту публікації. І нелем то. Много раз як раз в бочных текстах, котры дав до сивых рамиків, одкрывать різны історічны перлічкы, припадно пише о справах, котры дотеперь не были міджі людми аж так знаны. Так ся чітатель може дізнати о так мало знаных темах як Протестантізм і карпатьскы Русины ці прочітати позначкы Василя Маркуса, котрый быв прямым участником конґресу, якый мав за намагу „зновузъєдинити Карпатьску Україну із Совітьсков Українов“ в новембрі 1944-го року. Не боїть ся ани провоковати, кідь присвячує ся і темі названій реторічным вопросом: Ґрекокатолицька церьков: позітівный ці неґатівный фактор?, в рамках чого пише о словакізації ґрекокатоликів на Словакії.

„Нивыдкы“ вже має своє конкретне місце

Як уж сьме спомянули, Маґочій є окрім іншого автором книжкы під назвов Народ нивыдкы. Ілустрована історія карпаторусинôв. Автор схосновав слова Енді Варгола, котрый о собі повів, же є нивыдкы. Не вшыткым ся тота назва полюбила (може то была так само провокація автора, жебы доказати, же Русины не суть нивыдкы, нежычливцям), но то бы не быв тот найвекшый проблем. Ілусторвана історія была досправды лем куртым, частковым ділом, котре не загорнуло многы факты, котры бы і курта історія могла мати. Назва могла потім досправды про дакотрых, котры прочітали лем тоту книжку, зробити такы вражіня, як кібы Русины не мали свого місця.

Но кідь ся коло книжкы Народ нивыдкы міг найти чоловік, котрый собі повів nomen omen, нова публікація Маґочія го пересвідчіть о дачім іншім. Завдякы той книжкы Русины і Карпатьска Русь дістали свої ясны історічны контуры, котры ясно вказують на факт, же Русины суть народом з властнов історійов, културов, языком, політічныма намагами, історічныма програми і перемогами. Маґочій комплексно вказав, же Русины не суть „нивыдкы“, але мають своє конретне місце – як ґеоґрафічне, історічне, так і міджі народами.

(Рецензія Петра Медвідя оріґінално была написана про часопис Podkarpatská Rus 1/2017. Публіковане з дозволіньом выдавателя часопису.)

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Поділь ся.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси в Пряшові. Локалпатріот. Кавярньовый валюх. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі „Вступне до контроли“ о 20.00 год. Контакт: petro@lem.fm

Лиш коментар

Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright by лем.fm. 2017. Вшыткы права застережены.