Голосник

«Я Русин-Лемко…» – до 85. річниці народжыня Василя Хомика

0
Василь Хомик – лемківскій поета, педаґоґ, етноґраф, святкувал бы в 2018 р. 85. річницю народжыня. Молоды своі рокы провюл на Лемковині, а по 1945 р. в рамках добровільно-примусовых переселінь нашол ся в УССР.

Вродил ся Василь Хомик 27. мая 1933 р. в Мысцовій (коросняньскій пов.). Пришол на світ як Василь Тырпак, в родині громадского діяча. По смерти вітця, Федора Тырпака, якій згынул в німецкым концентрацийным лаґрі Аушвіц в 1943 р., мати Василя выдала ся за Александра Хомика, котрий принял го як свого сына. Любов до рідного отримал в молодых роках такой од свого шануваного в Мысцовій няня.

Переселіня 1945 р. не зохабило і Мысцовой. Хомик вєдно зо свойом новом родином переселений был на радяньску Украіну. Найперше нашол ся на далекым Донбасі, де продолжал зачату іщы в горах едукацию, а пак перенюс ся на захід до Самбора. В 1957 р. завершыл украіньску філолоґію на Львівскым Університеті. Внет трафил до арміі. По службі вернул працувати до самборского технікум. Пак пішол робити до Львова. Через дальшых двадцет пят років вчыл украіньского языка в середніх школах.

Його цінным доробком являют ся списуваны іщы за студентскых часів спомины переселенців. Записувал інформациі про фольклор і етноґрафію. Його працы были публикуваны на «Лемківскій Сторінці» украіньского тыжденника в Польщы «Наше Слово». Його опрацуваня і поезия являли ся друком і в ЗША, в ґазеті «Карпатска Русь».

Был єдным з основателів проукраіньского Товариства «Лемківщына» і його долголітнім членом. Брал участ в покликаню хору «Лемковина». Робил як спілавтор «Лемківского календаря». Публикувал так по украіньскы, як і по лемківскы. В. Хомик є автором м.ін. публикациі Наша Лемковина: короткій етноґрафічний нарис, збіркы поезиі Лемківска молитва і антолоґіі лемківской поезиі Квітя Бескідів. Спід його пера вышли дописы Лемківскы народны пісні про жіночу недолю, Лемківскє народне весіля, Лемківскы народны прислівя та приповідкы, Збійницкы пісні з Лемковины, Звыкы та обряды Лемків ци Лемківскій народний календар.

В вершах описувал красу Лемковины, выхвалал світ сперед переселіня. Свою творчіст публикувал в журналах «Малятко», «Кыів», «Свитанок», «Світ дітины», «Літературна Украіна» та часописі «Дзвоны Лемківщыны». Писал пєсы, котры выставляли ся на дошках львівского театру. До його слів скомпонуваны были деякы пісні.

Вмер 31. марця 2002 р. во Львові.

В. Хомик

Я Русин-Лемко – спід Бескыда, 

Де красу світа топче біда,

Де люде тверды, яко букы, 

Што мужньо зносят гніт і мукы.

Там мати в маю мня родила, 

Купала в співах і учыла, 

Землицю рідну шанувати, 

За край, як мур, в борбі стояти.

Як соловейко при ліщыні,

Я сой вырастал при родині

На квітю, травах, де потокы,

Миняли мі дітячы рокы.

Разумны люде мня навчыли,

Любити край свій, нарід милий,

Для нього щыро працувати,

За нього піт і кров проляти.

Я серцьом там, під небом рідным,

За народом своім, шаны гідным,

І в кождій пісні, в кождым слові

До правды кличу тя любови. 

Шеруй.

О авторі

Севериян Косовскiй

Народженый на чужыні. Родове гніздо: Ізбы, Ждыня, Ясюнка та Реґєтів і Ріпкы. В 2014 році писал матуру з лемківского языка. Завершыл юридичный факультет Вроцлавского Університету. Окрем того што гев, час-до-часу дописує до часопису «Бесіда». Любитель давной Лемковины. Годен годинами слуxати про втрачене лемківскє щестя. Актуальні веде веселий, дискотековий проґрам Чірч Ґрамофон (віторок і четвер по 21.00 год.). Контакт: seweryjan@lem.fm

Коментар