Голосник

Юрко Лажо є книжков рока ПСК

0
Пряшівскій самосправный край вєдно із містьскыма бібліотеками, котрых є зряджоватлельом, по другый раз выголосив чітательску анкету під назвов Книжка рока Пряшівского самосправного краю 2018. В рамках фаховой літературы перше місце здобылиа книжка о русиньскім сенаторови Юрійови Лажови.

До анекты могли люди до 15-го януара 2019-го року номіновати книжкы, котры были даякым способом повязаны із реґіонами Пряшівского самосправного краю: тематічно або особов автора текстовой, припадно образовой части. Могло іти о чісто текстовы публікації, як і о публікації чісто образовы або комбінованы.

40 книжок в двох катеґоріях

В рамках другого річника той анкеты было номінованых цілково 40 публікацій в двох катеґоріях – красна література (белетрія) і фахова література.

Меджі номінованыма книжками было мож найти і дакілько тітулів, котры были повязаны із Русинами. Чітателі до анкеты в рамках фаховой літературы номіновали дві книжкы із історічной едіції Ґрекокатолицькой церькви – Історія Ґрекокатолицькой церькви на Словакії в роках 1939 – 1945 (História Greckokatolíckej cirkvi na Slovensku v rokoch 1939 – 1945) од Петра Борзы, і публікацію Історія Ґрекокатолицькой церькви на Словакії в роках 1945 – 1989 (História Greckokatolíckej cirkvi na Slovensku v rokoch 1945 – 1989) од Петра Штурака. Далше до анкеты дістала ся триязычна образова книжка Івана Чіжмаря і Слава Ганіка під назвов Народный крой Русинів на фотоґрафії. Голосовати мож было і за книжку о окресі Стара Любовня під назвов Стара Любовня – реґіон многых култур на граніці Спіша і Шаріша (Stará Ľubovňa – región mnohých kultúr na rozhraní Spiša a Šariša), котра была выдана ку 50-ій річніці выникнутя окресу а в котрій найдеме і профілы русиньскых сел той области. Остатньов номіновавнов, котра є повязана із Русинами, была книжка Петра Шворца під назвов  Од плуга до сенаторьского кресла. Юрко Лажо і його доба (1867 – 1929) (Od pluhu do senátorského kresla. Jurko Lažo a jeho doba 1867 – 1929).

О вітязных книжках вырішыли чітателі, котры могли голосовати од 1-го до 25-го фебруара 2019-го року. Каждый міг дати єден голос в обидвох катеґоріях і довєдна ся до анкеты залучіло 2 203 голосуючіх.

Лажо першый, крої треті

Резултаты голосованя были оголошены вєдно із передаваньом оцінінь про переможців 4-го марца 2019-го року в рамках святочного одкрытя Тыждня словацькых бібліотек, котре проходило в Словацькій бібліотеці про невидячіх Матєя Гребенды в Левочі.

В катеґорії фаховой літературы із трьох першых місць дві належать як раз книжкам з русиньсков тематіков. На першім місці за офіціалныма резултатами голосованя скінічла книжка о русиньскім сенаторови Юрійови Лажови, котру написав Петер Шворц. Третє місце здобыла книжка Івана Чіжмаря і Слава Ганіка о русиньскых кроях.

Русинськый сенатор

Юрій Лажо (1867 – 1929) народив ся у Свіднику до родины рольника. Перед І. світовов войнов одышов на заробіткы до Споєных штатів Америкы. По навернутю свої скушености выхосновав, кедь засновав фірму на будованя у домашнім Свіднику.

Втогды зачав анґажовати ся і політічно. Быв острым крітіком мадярізаторьской політікы Ґрекокатолицкой єпархії в Пряшові, котру втогды вів єпархіялный єпіскоп Йоан Новак. По выникнутю републікы засновав Юрій Лажо і дружство під назвов Земледільске общество Свята Тройця, котре існовало і по його смерти, аж до 1935-го року. У Свіднику ініціовав заснованя церьковной друкарні, котрой быв директором од 1924-го року. В тій друкарні вышла і його брожура під назвов Русскому народу на Словенску, в котрій крітічно выступав проти словакізації Русинів у тім реґіоні.

У 1927-ім році друкраню подаровав Православному монастырю св. Йова Почаєвского в Ладомировій, што із монастрыя зробило центер руху принавертаня до православія. Сам актівно підтримовав православіє. Лажо у 1920-ім проці став сенатором за чехословацькых соціалных демократів. На посаді сенатора быв року до 1925.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси в Пряшові. Локалпатріот. Кавярньовый валюх. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі „Вступне до контроли“ о 20.00 год. Контакт: petro@lem.fm

Коментар