Голосник

​З Крениці до Монастыриск: жытьовы дорогы Громосяків (1. част) – проґрам «70 процент» – субота, 20.00 год.

Журналисты часто для своіх репортажів глядают пересічных, простых, типовых люди. Жебы дознати ся і вказати нам вшыткым, як жыє, што іст, на што тратит грошы, якы ма політичны погляды тот «пересічний чловек».

Мы тыж ідеме днеска до пересічной лемківской родины, до пані Ірины і пана Михала. Нашы «пересічны Лемкы», розуміє ся, жыют в «лемківскій столици» ― в Монастырисках; походят, певна річ, з Крениці, як переважна част монастырискых Лемків; мают типово креницкє назвиско Громосяк і памятают Никыфора. Іх доля барз подібна до інчых выселенців. Але на тым типове ся кінчат, а зачынат ся індивідуальне, своє ― і зато все цікаво слухати оповід чловека про його жытя, його мысли, його погляды.

…Хоц проминуло тілько років, але коли пані Ірина споминат, як пращали ся з рідном земльом, в очах зъявляют ся слезы. В єй родині все бесідувано о тым, же вернут на Лемковину, але днес ім уж кус пізно. Єдно, што ся лишыло тепер ― выховувати в лемківскым дусі діти, внукы, правнукы; плекати ту, в Монастырисках, в Украіні, лемківску бесіду і культуру. І тото, вера, тіж барз важне.

Шеруй.

О авторі

Avatar

Вродила ся в 1970 році во Львові. І уж неодолга писала, малювала, но і витинала преріжны річы з паперя. І робит тото доднес, але тепер уж в Івано-Франківску. До Лем.ФМ трафила припадково. До того часу робила з дітми, вчыла іх журналистыкы і малюваня. Барз любит люди, якых презентує слухачам в проґрамі «70%». Грызе ся, же єдного дня правдивы Лемкы можут ся скінчыти. Зато, жебы зімати диктафоном вшыткых, глядат когоси доброго і щырого до помочы… Як хочете дашто повісти, то пиште: anna_kyrpan@bigmir.net

Коментарі