Закінчыня шкільного рока в Рускій Бурсі 2017

Стоваришыня «Руска Бурса» в Ґорлицях традицийні уж орґанізувало офіцийне закінчыня шкільного рока для діти і молодежы, якы в ґорлицкым повіті вчат ся лемківского языка. Того рока, в 70. річницю акциі «Вісла», заміряно поіхати до Явожна – зо взгляду на специфічний характер прогулькы, участ в ней взяли кус старшы діти.

На прогульку, яка прошла 28 червця 2017 р., поіхало 24 учеників основных шкіл і ґімназий з Ґладышова, Устя Руского (під ведіньом улытелькы Варвары Дуць) і Ганчовы (під ведіньом учытелькы Анны Рыдзанич). Плян выізду обнимал прогульку по місцях давного лаґру в Явожні з особливым увзглядніньом недавно поставленого гын памятника, якій споминат лемківскы жертвы явожняньского лаґру. Пак ученикы звиджали Музей Міста Явожна, а головні його част присвячену Центральному Лаґрови Працы, де мали тіж нагоду выслухати прелекциі на його тему. Наступным пунктом проґраму было місто Краків і Етноґрафічний Музей в Кракові. В музею діти взяли участ в варштатах полученых зо звиджаньом. Варшататы вели ся в двох ґрупах. На занятях з Ґраматикы культуры молоды люде старали ся оприділити своє місце в сучасным світі, окрисляючы кым сут, а тіж здефініювати кым сут ОНИ і МЫ як спільнота, позераючы на окружаючий світ. Познали слова, котры през міняючий ся світ втратили на значыню, або цілком го змінили. Друга ґрупа брала участ в варштатах під наголовком Што маш днеска на собі? В часі тых занят діти обзерали народне облечыня з ріжных части Польщы (в тым і лемківске). Мали тіж нагоду дознати ся, з чого былo онo робленe, яка была фактура метериялів, або в якій спосіб білило ся лен ци робило сукно. За задачу мали нарысувати выбрану собом част облечыня і запроєктувати печатку, хоснуючы тинту.

Прогулька, орґанізувана в рамках закінчыня цілорічного процесу вчыня, мала едукацийний характер. Была то жыва лекция істориі. Той найбарже траґічной істориі. Каждий молодий Лемко повиннен мати свідоміст того, де сут його місця памяти, котру треба плекати і передавати з поколіня на поколіня. То од днешніх учытелів та родичів залежыт, в якій спосіб тота істория буде переказувана потомным, кєд тоты, котры были єй свідками одыйдут на все. Тішыме ся, же молодіж выказала ся дозрілістю і зрозуміла, же не все ма быти весело і же они як наслідникы сут обовязаны до того, жебы памятати.

 

Вісти Знимкы

Про автора

Моніка Тылявска
Моніка Тылявска

Абсольвентка росийской філолоґіі з русиньско-лемківскым языком Педаґоґічного Університету в Кракові. Член Стоваришыня Руска Бурса в Ґорлицях. В лемківскым середовиску барже знана як Настка. Любителька Лемків і іх культуры. Єдина Полька в редакцийным ансамбли.

Коментар