Голосник

Засідав народностный выбор. Словакія приготовлює стратеґію про народностну културу

0
У віторок 27-го новембра в Братіславі проходило 31-ше засіданя Выбору про народностны меншыны і етнічны ґрупы Рады влады Словацькой републікы про людьскы права, народностны меншыны і родову рівность. За русиньску народностну меншыну брали участь Петро Медвідь – член выбору і Ян Липиньскый – заступник члена выбору, председа Округлого стола Русинів Словеньска.

Представителів народностных меншын чекав на остатнім тогорічнім засіданю богатый, 11-пунктовый проґрам. Были інформованы о новій стратеґії, котру Словакія притовлює, але і о сітуації односно хоснованя языків народностных меншын ці приготовльованю методікы перепису населіня у 2021-ім році.

Приготовлює ся нова стратеґія

На засіданю брала участь Яна Орліцька, коордінаторка творіня Стратеґії розвитку містной і реґіоналной културы і културы народностных меншын Словацькой републікы 2030. Тота участным одпрезентовала цілі новой стратеґії.

Ку стратеґії минувшый тыждень проходили партіціпатівны стрічі із представителями народностных меншын. Меншыны беруть участь на творіню того документу, на котрім Міністерство културы Словацькой републікы робить од юна і на їднаня влады бы го хотіло передложыти на кінцю марца 2019-го року. Документ, котрый бы мав дістати леґіслатівну подобу і тым быти обовязуючім, має за ціль підпору комплексного і довгодобого розвитку містной і реґіоналной културы і културы народностных меншын „як части утримательного дінамічного інклузівного розвитку комуніт і модерной креатівно і іноватівно орьєнтованой економікы в реґіонах, містах і селах на Словакії“, підняти якость жывотной уровни і жывота жытелів, звекшыти хоснованя културного потенціалу ці підняти міру порозумліня і солідарности.

Орліцька підкреслила, же із робочіх стріч з меншынами, котры абсолвовала ґрупа, яка творить стратеґію, мають много добрых, позітівных думок, котры будуть запрацованы у фіналній верзії того документу. Представителі меншын дістали на засіданю презентацію, котра обсягує заданя, методіку, пропозіцію обсягу але і візії приготовльованой стратеґії.

Меншыны будуть мати стрічі з робочов ґрупов і в слідуючім році і будуть конзултовати твореный матеріал. Так само буде стратеґія іщі проїднавана і на далшім засіданю народностного выбору.

Вопросы у переписі іщі не суть ясны

Участны дістали і інформацію о приготовлованю методікы перепису населіня у 2021-ім році. На приготовліня методікы была покликана і експертна ґрупа, де мають представителя і народностны меншны, котры там заступать Таня Рундесова.

Найдіскутованішым проблемом новой методікы є вопрос можливости записованя собі двох народностей з акцентом на материньскый язык. Словакія бы можливостьов записовати собі дві народности хотіла іти по взорі держав як Мадярьско, Чеська републіка ці Польща, котры то запровадили уж в поперенім переписі у 2011-ім році. З експертами з тых держав проблематіку двох народностей у переписі Штатістічный уряд Словацькой републікы конзултовав.

За двоїту народность од зачатку протестовали представителі Русинів і Сербів у выборі, часть мадярьскых, ромскых і чеськых представителів. Штатістічный уряд, жебы здобыти векшый діапазон поглядів, зорґанізовав і фокус, скликав ґрупу 10-ох представителів меншын на выходній Словакії у Кошыцях, котры мали одповідати на вопросы односно записованя двох або єдной народности в переписі, ці на вопросы односно материньского языка.  Подля остатніх інформацій, котры одзвучали на выборі, суть проти такой можливости уж лем представителі першых двох споминаных народностей, русиньской і сербской. Фокусова ґрупа мала дати так само за правду тым, котры суть за записованя двох ідентіт. Но о тім, як будуть наконець вызерати вопросы, ці буде мож зазначіти собі дві народности, іщі все не є вырішено і експертна ґрупа буде на тій методіці далше робити.

Представителі меншын были на выборі убезпечены, же будьяк будуть вопросы в слідуючім переписі встановлены, Штатісітнчный уряд буде робити інформачну кампань, жебы каждый міг добрі зрозуміти вопросы, і жебы перепис мав штонайобєктівнішы резултаты. Уповномоченый про народностны меншыны Ласло Буковскый членам повів, же на кампань про народностны меншыны бы мали быти выділены окремы грошы і прямо з Фонду на підпору културы народностных меншын, жебы народностны орґанізації могли робити в тій сфері достаточну освіту.

Фонд бы мав фунґовати ліпше

На засіданя быв запрошеный і директор Фонду на підпору културы народностных меншын Норберт Молнар. Тот познакомив участных, же ку 26-му новембру 2018-го року было підписаных і выплаченых 1319 проєктів із цілковой кількости 1447. 16 жадателів одступило од реалізації проєкту, решта проєктів бы ся мала підписати в найблизшім часі.

Молнар признав, же выплачаня проєктів не проходило так, як было обіцяне, но арґументовав тым, же про фонд то быв іщі лем першый рік існованя, же контролю минулорічных проєктів робив іщі Уряд влады Словацькой републікы, котрый мав на старости меншынову културу перед фондом, же была піддімензована кількость робітників фонду і далшыма обєктівныма причінами. Слідуючій рік видить позітівніше і грошы із проєктів бы хотів фонд выплачати уж в першій половині рока. Тому бы мало помочі, же контрольовати стары проєкты буде уж сам фонд, навеце звекшыло ся чісло робітників іншітуції на 12, з чого 8 має рішыти лем ґранты.

Директор так само інформовав, же в слідуючім році не буде потрібна 20-процента співучасть в проєктах про діґіталны медії, як тому было тот рік. Потішуючов інформаційов є і то, же народностны періодікы не будуть належати до державной помочі de minimis, котра обмеджує максімалну суму грошей, яку може орґанізація дістати за три по собі слідуючі рокы на 200 тісяч евр, што бы компліковало діялность такых орґанізацій, котры окрем медій роблять і далшы културно-сполоченьскы проєкты, і котры такым способом можуть легко перекрочіти встановлену суму.

Представителі меншын так само дістали ку діспозіції таблічкы з перерозділіньом грошей на слідуючій рік і были інформованы, же першы вызвы на слідуючій рік уж суть публікованы і мож писати проєкты.

Приручник ся перераблять

Марія Прекоп, ґенерална директорка Секції народностной і інклузівной освіты, котра є під Міністерством школства, наукы, досліджіня і шпорту Словацькой републікы, знова інформовала о сітуації односно приготовльованого учебника Познакомме ся, народностны меншыны (Zoznámme sa, národnostné menšiny).

Учебник, котрый мав быти про школярів основных школ і наконець мать стати лем приручником про учітелів, із котрого будуть школярів учіти о меншынах, на попереднім засіданю остро крітіковали русиньскы представителі, але і членове далшых меншын – мадярьской і хорватьской.

Як на віторковім засіданю повіла Марія Прекоп, проблематічны части публікації ся перерабляють так, жебы были меншыны спокійны і нова верзія книжкы буде знова передложена на контролю і членам народностного выбору. Русины звертали увагу головно на части, котры до учебника протисла україньска меншына або такы, котры выкликовали представы, же Русины і Українці суть єдно населіня в Словацькій републіці.

Стріча з експертами Европской харты

На выборі дістали представителі меншын і інформацію о Справі о стані хоснованя языків народностных меншын на теріторії Словацькой републікы за період років 2017 аж 2018. Справу зробив Уряд влады Словацькой републікы вєдно із Урядом уповномоченого влады Словацькой републікы про народностны меншыны.

Документ выходить зо збераня даных, котре проходило формов анкеты од авґуста до октобра 2018-го року. Ословлены были села але і далшы орґаны самосправы і держанвой справы, котры суть обоязаны хосновати меншыновый язык. Із дотеперь робленых анкет мала тота нейвысшу выповідну вартость, кедже одповіло аж 98 процент звідованых. Подля здобытых інформацій є тренд у хоснованю меншыновых языків у практіці позітівный, чісло тых, котры то дотирмують ся піднимать.

Так само было председом выбору Ласлом Буковскым, котрый є уповномоченым про народностны меншыны, членам выбору припомянуто, же слідуючій тыждень будуть на Словакії проходити стрічі Выбору експертів Европской харты реґіоналных або меншыновых языків з представителями меншын. Меншыновый выбор ся знова зыйде аж в новім році, у фебруарі.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси в Пряшові. Локалпатріот. Кавярньовый валюх. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі „Вступне до контроли“ о 20.00 год. Контакт: petro@lem.fm

Коментар