Голосник

Засідав выбор про народностны меншыны. Методіка перепису затля не є ясна

0
8-го фебруара 2019-го року проходило в братіславскім владнім готелі Bôrik ХХХІІ. засіданя Выбору про народностны меншыны і етнічны ґрупы Рады влады Словацькой републікы про людьскы права народностны меншыны і родову рівность. На задіданю брали участь обидвоми рядны членове русиньской народностной меншыны на Словакії – Петро Медвідь і Мілан Ян Піліп.

Членове 13-ох на Словакії вызнаных народностных меншын бісідовали о проготовліню оцінюючіх справ, котры дотуляють ся културы, школства і хоснованя языків меншын за рокы 2017 і 2018, но занимали ся і фунґованьом меншынового фонду ці станом народностного высыланя у верейноправнім телерадію.

Приготовлюють ся оцінюючі справы

Тот рік мають приготовльовати ся оцінюючі справы за рокы 2017 і 2018. Скоріше ся справы проготовловали шторік, у 2017-ім році членове выбору схвалили, же такы документы старчіть робити раз за два рокы. Цілково іде о три оціннючі справы за кажду народностну меншыну: о підпорі културы народностных меншын, о стані народностного школства і о хоснованю языків народностных меншын.

Членове народностного выбору были пожаданы, жебы загнали до 5-го фебруара мена номінантів, котры будуть за їх меншыну справы писати. Кедьже на то зареаґовали лем штири меншыны, термін пропонованя кандідатів продовжыв ся до 15-го фебруара. Русиньска народностна меншына дотримала термін, котрый встановив Уряд уповномоченого влады Словацькой републікы про народностны меншыны і выпрацованя оцінюючіх справ розділив меджі три особы. О підпорі културы народностных меншын із русиньского погляду буде справу робити Петро Медвідь, школство буде рішыти Люба Кральова і хоснованьом русиньского языка буде занимати ся Ян Липиньскый. Справы  ся будуть робити до кінця авґуста, наслідно будуть в єднім документі, в котрім будуть оціньованя вшыткых меншын довєдна, публікованы. Процес приготовліня документів є встановленый на період од 1-го мая до 31-го авґуста.

Молнар: Фонд може фунґовати скоріше

На засіданю выбору брав участь і директор Фонду на підпору културы народностных меншын. Тот участных інформовав о резултатах роботы фонду за рік 2018, а так само о роботі в році 2019.

Што дотулять ся 2018-го року з погляду русиньской народностной меншыны, цілково было підпореных 134 поданых проєктів, 23 проєктів підпору од комісії не дістало. Ку кінцю 2018-го року было підписаных 128 змлув о проєктах, 4-ми жадателі одступили од реалізації і дві змлувы не были підписаны з боку фонду. Молнар звернув увагу на то, же змлувы не были підписаны фондом по повторяных апелаціях на жадателя, жебы доповнив документы потрібны ку підпису і реалізації проєкту, но доповніня фонд не дістав.

Директор меншынового фонду далше звернув увагу представителів меншын, же уж в минувшім тыждню засідали комісії дакотрых меншын, котры оціньовали поданы проєкты на 2019-ый рік, решта має засіданя тот тыждень, включно русиньской. Вынятком є булгариска меншына, котрой членка комісїї абдіковала, і так засіданя комісії буде аж по выбратю нового члена.

Так само припомянув, же Фонд на підпору културы народностных меншын має тот рік векшы фінанції на адміністрацію, што уможнило прияти далшых робітників. Вєдно з тым, же уж в першій половині фебруара засідають комісії Молнар має надію, же першы грошы на проєкты бы ся тот рік могли зачати выплачати в місцяці марец.

Представитель русиньской народностной меншыны Петро Медвідь апеловав на директора фонду, жебы зменшыти різны бюрократічны процесы в подаваню і розрахованю проєктів, што дотулять ся наприклад посыланя різных документів електронічно і фізічно поштов. І далшы меншыны реаґовали на різны проблемы при подаваню і розрахованю проєктів. На основі зголошеных проблемів было вырішено, же представителі меншын у выборі можуть до 15-го фебруара загнати список проблемів, з котрыма ся жадателі стрітили. Молнар приобіцяв, же вшытко, што не буде в незгоді зо законом о фонді і може полегшати подаваня і розрахованя проєктів, фонд буде намагати ся дати до практіы.

Радіо ся стабілізовало, з телевізійов іщі спокійность не є

В рамках проґраму засіданя было і поданя інформації о стані народностного высыланя в державнім Розгласі і телевізії Словакії (Rozhlas a televízia Slovenska – RTVS). На выборі быв участный Аттіла Ловас, директор Секції народностного высыланя RTVS.

Ловас на выборі повідомив, же што дотулять ся радіового высыланя, зміны, котры ся в нім зробили за остатні рокы – што до концепту проґрамів і часів высыланя, принесли свої позітівны резултаты. Тоты арґументовав тым, же народностне высыланя ся історічно першыраз дістало до мірянь тзв. „піплметрів“, значіть звекшыло ся чісло слухачів так, же уж то реално зазначують і міряня слуханости.

На вопрос Петра Медвідя, коли скінчіть „дочасный стан“ позаставліня выробы драматічных проґрамів про русиньске высыланя державного радія Ловас одповів, же в тім році ся рахує з выробов новых русиньскых драматічных проґрамів, покля не прийде ку даякым основным змінам в RTVS. Было бы тому так першыраз за остатніх  два і пів рока.

Меншу спокійность выразив сам директор народностной секції з высыланьом в державній телевізії, в крамках чого акцентовав на два проблемы. По перше, же довгы рокы ся час про народностны проґрамы в телевізії не звекшыв, і по друге, же ся довгы рокы не перерабляла концепція народностных проґрамів. Так само Ловас признав, же покля в радію подарило ся вже досягнути стан, же проґрамы даной народностной меншыны приготовлюють люди, котры суть членами той меншыны, в телевізії така сітуація іщі не є на сто процент.

Наперек тым інформаціям Аттіла Ловас думать, же сітуація ся може в телевізії змінити вже тот рік. Помочі бы тому мало зряджіня третього округу верейноправной телевізії, де бы ся перенесли справодайскы, публіцістічны і шпортовы проґрамы, што бы увольнило великый часовый простор про народностны проґрамы на другім окрузі, де ся высылають і теперь. Так само участным повів, же ся приготовлюють новы тімы людей, котры будуть приготовльовати народностны проґрамы в телевізії. В тімах ся уж рахує з тым, же їх будуть творити членове окремых народностных меншын.

Членове выбору за мадярьску і русиньску меншыну знова апеловали на рішіня того, же в часі, кедь ідуть різны вызначны шпортовы події, народностны проґрамы в радію ся будь перенесуть на іншы годины або ся не высылають, в телевізії ся в тім часі не высылають нияк, і же ся народностны проґрамы в телевізії не высылають нияк почас Рождественных свят або літніх вакацій. Ловас знова повторив, же і тот проблем бы мінімално в телевізії могло вырішыти наштартованя третього округу, о чім ся вырішыть тот рік.

Яка буде методіка перепису ся іщі не знать

Членове выбору были на засіданю інформованы і о проблематіці методікы перепису населіня у 2021-ім році. Як інформовала Алена Котванова із Уряду уповномоченого влады Словацькой републікы про народностны меншыны, робота експертной ґрупы, котра мала тоту тему рішыти, была закінчена.

Припоминаме, же дакотры представителі державных орґанів пропонують можливость записованя собі двох народностей, діскусії вели ся і на тему того, ці ся звідати на материньскый язык або радше на іншы формулації тіпу „язык ранього дітинства“. Притім членам выбору ани раз не были пояснены жадны конкретны выгоды того, што бы принесло то, же бы ся по довгім часі, коли были тоты вопросы все встановлены єднако, мали мінити і могли так запровадити хаос в одповідях людей. Так само не было членам конкретно пояснено, што в припаді двоїтой народности буде рішыти о резултатах – котра народность якы буде мати чісла, што буде основне при тім, жебы быв чоловік записаный ку конкретній меншыні. Проти такых змін наперед выступало веце членів выбору із різных народностей, моментално проти новых метод зістали выступати лем представителі сербской і русиньской меншыны.

Експертна ґрупа, в котрій была за народностны меншыны номінована русиньска новинарька Таня Рундесова, подля інформацій, якы дістали членове выбору, не пришла ку єдному моделу методікы, значіть не згодла ся. І так не буде рекомендовати єдну методіку про перепис у 2021-ім році. Ґрупа зробила свої заключіня, в котрій суть три моделы того як і на якы вопросы бы ся у переписі мало звідати. Тот документ буде в найблизшім часі публікованый на сторінках Штатістічного уряду Словацькой републікы, котрый є ґестором. Як раз тот уряд буде рішыти, котрый модел методікы ся выбере, він буде пропозіцію закона о методіці передкладати на владу. Значіть, рішіня той темы зістало уж лем на Штатістічнім уряді і ту треба припомянути, же як раз тот уряд быв на зачатку діскусій проти методы двоїтой народности. Як были членове выбору інформованы, ку пропозіції закона буде іщі процес припоминкованя, до котрого буде може на правнім і інформачнім проталі Slov-Lex іщі писати свої пропозіції, крітікы і припоминкы, якы можуть быти запрацованы до конечной верзії пропонованого закона.

Хоснованя языків ся зліпшыло, приручник ся перераблять

Председа выбору, котрым є Ласло Буковскый – уповномоченый влады Словацькой републікы про народностны меншыны, участных інформовав о стані хоснованя языків народностных меншын на Словакії за рокы 2017 і 2018. Справа за тоты рокы робила ся на основі анкеты, в котрій были ословелны орґаны державной справы і самосправы. Цілково ся хоснованя языків за резултатами анкеты зліпшыло.

Петро Медвідь звернув увагу на то, ці одповіді на анкету были перевірены. Припомянув факт, же старостове дакотрых сел не хотіли дати табліці з русиньскым означіньом назвы села, пізніше, по тиску із боку державных орґанів таблічкы дали, но не в кодофікованій нормі языка – азбуков, а дали назвы писаны латиніков. То є протизаконне. Буковскый на засіданю запропоновав окрему стрічу, де бы ся тота тема обговорила і будуть ся порівньовати одповіді з тых сел з реалітов, на основі чого ся буде поступати дале, жебы дішло ку направі.

Марія Прекоп із Міністерства школства, наукы, досліджіня і шпорту інформовала членів выбору о кількости школ з навчалным языком народностной меншыны і навчаньом языка народностной меншыны за окремы меншыны.

Далше вернула ся ку проблематіці публікації, котра бы мала служыти учітелям про навчаня дітей на основных школах о народностных меншынах під назвов Познакомме ся, народностны меншыны (Zoznámme sa, národnostné menšiny). Проти обсягу озвали ся представителі Русинів, але і Сербів, Хорватів ці Мадярів. Як были членове выбору інформованы, найпроблематічніша часть приручника, котров было вступне слово, была з публікації вышмарена. Знова проходять управы текстів і перед схвальованьом будуть членове выбору з обсягом познакомлены.

Представитель русиньской народностной меншыны Мілан Ян Піліп в пункті Різне звідав ся і на сітуацію в Словацькім народнім музею – Музею русиньской културы в Пряшові. Кедьже на засіданю не быв нихто із Словацького народного музею, уповномоченый Ласло Буковскый запропоновав, же в тій справі буде далше анґажовати ся сам і інформації будуть членам выбору передложены.

Далше засіданя народностного выбору є наплановане на 15-го мая 2019-го року.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси в Пряшові. Локалпатріот. Кавярньовый валюх. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі „Вступне до контроли“ о 20.00 год. Контакт: petro@lem.fm

Коментар