Голосник

Звалити лож

0
На Україні одсвятковали День соборности. В Ужогроді Геннадій Москаль машіровав вєдно із стометровым україньскым флаґом і медії писали о вызначній сторічніці в Закарпатьскій области. В державі, в котрій в рамках декомунізації звалили памятникы большевіків, є як сіль потрібне звалити большевіцьку лож.

В закарпатьскых медіях могли сьме тоты дні чітати о тім, же точно перед сто роками 21-го януара 1919-го року в Хусті одбыла ся народа громада, україньскыма медіями теперь названа Всенародный конґрес україньского населіня Закарпатя, на котрій ся участны высловили за приєднаня до складу Україны. Звернийме увагу на то, же то мали быти зборы „україньского населіня Закарпатя“ і головно на інтерпретацію, же властно так якбач хотів цілый підкарпатьскый край і ціле населіня. Самособов ціла історія тых зборів, як єй днесь інтепретують Українці, є од зачатку до кінця будь маніпулація, або тотална лож. Статі о славнім конґресі будь выпущають дакотры факты, або роблять з выдумками.

Жебы было ясно, нихто не спохыбнює то, же така громада, на котрій были вождями братя Михаіл і Юлій Бращайковы, одбыла ся. Но історія перед і потім є дакус складніша.

Є інтересне, же українськы журналісты, ці ліпше повіджено пропаґандісты, не припоминали собі 100 років од засіданя різных іншых Руськых народных рад – од Пряшова, через Ужгород аж по Сваляву, котры были різных орьєнтацій, і той проукраїньской, а вытягли лем єдны зборы із Хусту. Є так само інтересне, же не припомянули 1-го януара 100 років од часу, што русиньска делеґація із Ужгорода, в котрій находив ся великый їх герой Авґустін Волошин, їднала в Будапешту із уповномоченым чехословацькой влады о можливости приєднаня до складу Чехословакії, хоць в тім часі іщі ужгородьска рада мала і промадярьскы думкы. Но і найітереснішый є сам конґрес Бращайковых і то, што было по нім.

Братя Бращайковы говорили на споминанім конґресі участным о приповідково богатій Україні, безконечных полях і достатку землі про вшыткых. Звернийме увагу, же єднаку тактіку выбрали комуністічны власти при здобываню Русинів у Чехословакії в рамках тзв. оптацій о нецілых 30 років пізніше. На основі того дістала проукраїньска орьєнтація од бідных русиньскых селянів підпору. Но быв там додаток, котрый ся так само не споминать: Конґрес угорьскых Русинів (не Українців) просив, жебы нова держава при соєдиненю ґарантовала окрему позіцію угорьскых Русинів (sic!). Далшым інтересным фактом є, же не є знаме, до котрой Україны хотіли ся Русины в Хусті приєднати. Українськой народной републікы? Западокраїньской народной? Совітьской? Было то предці день перед 22-ым януаром, коли ся дві україньскы републікы соєдинили.

Нич на тім, же дораз ся сітуація змінила, єдно взяли Поляци, друге большевікы і Юлій Бращайко вєдно із свойов ґрупов українофілів сам зачав намагати ся о приєднаня до складу Чехословакії. 8-го мая 1919-го року в Ужгороді підтримовав думку вытворіня Централной руськой народной рады і став намістником председы той рады. Правда, ниґда не перестав быти проукраїньскым діятельом і докінця ся дістав до остатньой, дводньовой влады Карпатьской Україны як міністер фінанцій, промыслу і обходу. То быв короткый і найвекшый успіх його політічной карьєры. Але нашто бы вже тото споминати, гейже?

А то не є вшытко, жебы не было мало. Портал заКарпатія у своїй статі о тых зборах цітує пункты протоколу із 21-го януара 1919-го року. На тім бы нич не было, кебы протокол із той даты існовав. Но правдов є, же протокол зробив по пропущіню з Ґулаґу, де го СМЕРШ одвлекла такой в році 1944, як раз Юлій Бращайко. Совітьскы уряды го пожадали по його пропущіню, жебы зробити „реконштрукцію“ неіснуючого протоколу, жебы быв арґумент, же уж втогды народ прияв резолуцію о приєднаню Підкарпатя до складу Україны. Лемже цілый протокол є знова лем лож.

Сучасны україньскы власти вєдно із своїма пропаґандістами нам днесь хотять за кажду ціну вказати, же День соборности, коли соєдинили ся дві українськы републікы, дотулять ся і днешньой Закарпатьской области Україны. Но не є тому так. Підкарпатя в тім часі мало і проукраїньскых політіків, но тоты были в меншыні, навеце наконець і они перешли на прочехословацькы позіції. Конґрес в Хусті є лем єдна часть мозаікы, навеце барз мала. Головно збудована на лжи. Як втогды, кедь Бращайковы бісідовали о приповідковій державі, так і потім, кедь „зреконштруовали“ ниґда неіснуючій документ, на котрый ся днесь медії одкликують.

В державі, в котрій в рамках декомунізації звалили памятникы большевіків, є як сіль потрібне звалити лож. Лож большевіків, котру выдумали о Русинах, і котру українськы націоналісты хоснують доднесь. Зваліня той лжи є докіця омного важніше. Покля єй не звалять, скулптуры Леніна і Сталіна, хоць розвалены на уліцях, зістануть стояти в їх головах. І то є небезпечніше як будькотрый памятник.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Жрідло фотоґрафії: Wikipedia.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Петро Медвідь

Народженый в центрі Пряшівской Руси в Пряшові. Локалпатріот. Кавярньовый валюх. Актуалну тему з його точкы погляду мож чути каждый четверь в проґрамі „Вступне до контроли“ о 20.00 год. Контакт: petro@lem.fm

Коментар