Голосник

Народины орґанізациі: «Правда, на тему назвы сме долго бесідували…»

0
Просиме чытати дальшу част інтервю з ведучым Стоваришыня Лемків, Андрийом Копчом. В першым інтервю звідал єм свого спілбесідника, чом долучыл до русиньского возродного руху в Польщы в 1989 році і што го ґу тому переконало. Дальше ведучый Копча оповідал про його початкы, з якых вышол народный театр на західніх землях і якы довели до успішнього основаня першой повыселенчой лемківской орґанізациі в Польщы, котра од початку твердо стояла на лемківскых нацийональных позициях, борючы ся першорядно за вчыня лемківского языка.

В дальшій части нашой свобідной бесіды Андрий Копча прикликує факты, про якы може не каждый знає. Тридцет років то може невельо, але раз записане слово остане для потомных. Істория лемківского возроджыня фурт жде енциклопедичного оформліня.

Кілько люди пришло на стрічу 5. лютого/фебруара, яка одбыла ся при ул. Явожыньскій 9 в Ліґници?

Было дост гідні, кєд тота листа, котру сме пак складали до суду, рахувала парунадцет осіб. Запросили сме на тоту стрічу ріжны опциі і ріжных люди. Запросили сме Федора Ґоча. Знам, што приіхал тіж Михал Доньскій. Не єм певный, ци был Лев Ґаль, але Василь Шост был напевно, лем не тямлю уж, на котрій стрічы. Бо были дві. Перша 5. лютого/фебруара, а друга была 5. марця.

На тій стрічы была така ситуация, же пару осіб было против. Мож повісти персональні. Шост был против і Доньскій был против. Гладика дуже не памятам, напевно был против, але не тямлю уж, ци заберал дакій голос. Найперше была єдна листа, присутных, а друга то была уж листа основателів. І як то ся стало, же Гладик підписал тоту другу, то того не знам, але в каждым припаді його назвиско явит ся при основателях Стоваришыня Лемків. Бесідую о тым як чымси інтересуючым, же його назвиско находит ся на тій листі. Непевно нихто никого не ввюл в блуд, бо каждый товды был уж хыбаль грамотный і знал, што підписує.

Товды тіж покликали сме, на стрічы 5. марця 1989 рока, основательскій заряд, бо такы были формальны вымогы. Пак сме занесли тоту цілу документацию, хыбаль з Митром Русинком, до Выділу Громадяньскых Справ Воєвідского Уряду в Ліґници. В уряді стрітили сме ся з директором Кжыжановскым і приняли тото до розсмотріня.

Был то час демократичных трансформаций в дежраві, ци вшытко ішло так легко, ци може стрічали сте ся з дакыма проблемами?

Спочатку была така свобідна бесіда з директором, же чом береме ся за основаня лемківской орґанізациі, коли єст Украіньскє Соспільно-Культурне Товариство. Одповіл єм, же основуєме зато, што не хочеме быти членами УСКТ, хочеме мати лемківску орґанізацию. Сес внесок зложыли сме 15. марця.

В тым часі в Польщы тырвал уж Oкруглый Стіл. Видно было, што деякы справы уж легше єст вести. В тій справі єм ся консультувал, ци єст якісый новый перепис, якій заказувал бы основаня орґанізаций нацийональных меншын. Дознал єм ся, же такых заказуючых переписів уж ніт. А знаме, што перше были. Всякы пробы основаня лемківской орґанізациі были пацифікуваны через Службу Безпекы. Медже інчыма в Ґожові такы пробы были перше, же панове были запрошены СБ на бесіду. Усвідомили ім товды, жебы си выбили з головы, же такє штоси мож покликати.

Тепер обставины были уж інчы. Уж был 1989 рік, Округлый Стіл, знатя было, што буде новый закон о професийных звязках і соспільных орґанізациях. В каждым разі Округлый Стіл ся уж помалы кінчыл. Был то уж конец марця. Было знатя, же тота нова устава войде 7. квітня/апріля. А тыжден скорше задзвонил до мене директор Кжыжановскій і повіл, што можеме зареґіструвати стоваришыня. Повіл товды, што уряд хоче зареґіструвати на старых принципах. Арґументация была така, же як войде новый закон, то зас вшытко буде мусіло быти перенесене о пару тыжни, a по што ждати. Директор повіл, што наш статут мусит отримати деякы поправкы, жебы-м пришол і тото зробиме. Што цікаве, статут конец-кінцьом не мал ниякых мериторичных поправок, были лем пунктуацийны. А што то для ня значыло? Но тілько, же єм мусіл 19 сторін переписати на машыні за єден ден! Добрі, же мал знаємого, директора ліґницкого театру, пана Ясєльского, якій дозволил мі схоснувати театральну машыну. Выміг был такій, же статут мусит быти до суботы предложеный до уряду (товды уряды робили в суботу), жебы го зареґіструвати іщы в марци. Памятам, што сідил єм в театрі до вечера, потім ночувал єм в Косовскых в Ліґници. Наступного дня занесли сме статут до уряду.

Формальні Стоваришыня было зареґіструване 7. квітня/апріля, на основі старой уставы, котра была іщы з 1936, або 1937 рока, а в тым самым часі входила уж нова устава, але знатя, што vacatio legis, так бы сме мусіли ждати што найменьше дальшый місяц.

Хтіл бы-м Вас в тым місци звідати, Пане Андрию, про назву. Чом Стоваришыня Лемків? Ци были дакы інчы припозициі на назву? Чом не Стоваришыня Русинів, Руснаків? Як то выглядало?

Правда, на тему назвы сме долго бесідували… Зато што знатя, же назва «Лемко» то секундарна назва, нашмарена Русинам в Польщы. Але дішли сме до внеску, што ліпше оставити назву. Вязало ся то з тым, што знали сме, же в Польщы барз злі назва Русин ся асоциювала, а комуси, хто не знат, кым сут Русины, же то окремый нарід, назва Русин асоциювала ся з Росиянами. Однесіня товды до Росиян, часто называных «Рускыма», было зле. Полякы не розріжняли Русина од Росиянина.

Признам, што были тіж пробы, жебы было то Стоваришыня Лемків-Русинів. Не было ниякой дискусиі на тему того, ци має быти стоваришыня ци товариство. Было ясне, што буде то стоваришыня. Але памятам, была долга бесіда, ци має то быти стоваришыня самых Лемків, ци Лемків-Русинів, ци Русинів-Лемків ітд. Было ясне, што буде етнонім Лемкы, лем звіданя было, ци буде він сам, ци в получыню зо старом назвом – Русины.


В третій части, яку внет опубликуєме на нашым портали, побесідуєме м.ін. про Лемківску Ватру в горах. Андрий Копча розпалял Ватру ’90 в Ждыни. Чом? Одповід неодолга. 

Шеруй.

О авторі

Севериян Косовскiй

Народженый на чужыні. Родове гніздо: Ізбы, Ждыня, Ясюнка та Реґєтів і Ріпкы. В 2014 році писал матуру з лемківского языка. Завершыл юридичный факультет Вроцлавского Університету. Окрем того што гев, час-до-часу дописує до часопису «Бесіда». Любитель давной Лемковины. Годен годинами слуxати про втрачене лемківскє щестя. Актуальні веде веселий, дискотековий проґрам Чірч Ґрамофон (віторок і четвер по 21.00 год.). Контакт: seweryjan@lem.fm

Коментар