160 років од народжіня Антонія Бескида – ґубернатора Підкарпатьской Руси

Днесь минать точно 160 років од народжіня русиньского адвоката і політічного діятеля Антонія Бескида, котрый діяв на Пряшівскій і Підкарпатьскій Руси.

Народив ся Антоній Бескид 16-го септембра 1855 року в селі Ганиґовці на Пряшівскій Руси. Походив із родины знамых ґрекокатолицькых священиків і русиньскых патріотів. Бескид здобыв освіту у правній академії в Пряшові (рр. 1874 – 1877) і на Правницькій факулті Будапештяньской універзіты, де у 1880 році здобыв тітул доктора прав.

В рр. 1880 – 1883 робив адвоката в Будапешті, пізніше вернув ся на выходну Словакію і занимав ся адвокатьсков діялностьов в містах Кежмарок, Спішска Стара Вес і у Пряшові, но быв і правным конзултатном Пряшівской ґрекокатолицькой єпархії (рр. 1906 – 1910).

Його політічна карьєра почала ся тым, же быв выбраный за депутата угорьского сейму за опозічну Народну католицьку партію, де заступав Спіш в роках 1910 – 1918. На тій посаді Антоній Бескид утримовав тісны звязкы із словацькыма колеґами – депутатами, допоміг прияти рішіня про выбудованя желізніці, котра ішла через Пряшівску Русь і Лемковину, і протестовав проти антіправославного Мараморош-Сіґетьского процесу, котрый проходив у рр. 1913 – 1914.

По роспаді Австро-Угорьской імепрії Бескид прияв прочехословацьку орьєнтацію, засновав Пряшівску народну раду у новембрі 1918 року і вєдно із галицькыма русофілами Андрійом Ґаґатком і Дмитрійом Выслоцькым успішно невтралізовав вплив проукраїньского політічного напряму на Пряшівщіні, котрый быв ведженый через Еміліяна Невицького. 21-го децембра 1918 р. членове Руськой народной рады з Лемковины зъєдинили ся з ґрупов А. Бескида і зробили Централну руську народну раду в Пряшові. Наперед были думкы о приєднаню свойой отцюзнины до Росії, но рада дістала наконець прочехословацьку орьєнтацію і хотіла теріторії заселены Русинами приєднати до складу Чехословакії. У 1919 р. быв А. Бескид членом чехословацькой делеґації, котра ішла на Парізьску мірну конференцію і пізніше быв выбраный за голову Централной руськой народной рады. В тім самім році ся став і головов русофілской фракції того орґану.

Антоній Бескид сполігав ся на свою політічну домінацію на Підкарпатьскій Руси, но чехословацькы власти наперед были прихыльниками Ґріґорія Жатковіча. У 1919 році Бескид засновав Руську наронду партію у Пряшові, котра мала крітічны позіції в одношіню ку міснтій словацькій адміністрації і жадала приєднаня теріторії Русинів на Словакії до Підкарпатьской Руси. Кінцьом рока Бескид одышов до Споєных штатів Америкы, де навщівив еміґрантьскы общіны Русинів. За їх підпоры засновав „Русскій народный банкъ“ в Ужгороді і быв його директором в рр. 1920 – 1925.

В першых роках по Першій світовій войні Антоній Бескид быв барз актівным в културній діялности русофілского прямованя як заснователь і голова общества „Шкільна поміч“ і културной орґанізації „Русское казино“. Так само быв директором і основательом Общества ім. Александра Духновіча.

По зближіню з чехословацькыма властями у 1923 році Бескид зачав мати менше крітічны позіції до влады і одышов із функції председы Руськой народной партії. Як одповідь на то быв менованый за історічно другого ґубернатора Підкарпатьской, по Ґріґорійови Жатковічови, і на тій посаді быв аж до самой смерти. Тота посада была без реалного впливу і Бескид не намагав ся змінити то. Почас його ґубернаторованя далше підтримовав русофілску орьєнтацію і Общество ім. Александра Духновіча. Умер Антоній Бескид 16-го юна 1933 року в Ужгороді, на Підкарпатьскій Руси.

На фотоґрафії: Губернатор Підкарпатьской Руси Антоній Бескид (вліво) вєдно з представителями влады краю і Міністерства господарьства Чехословакії в Ужгороді.

Оброблене подля: П. Р. Маґочій і кол.: Енциклопедія історії та культури карпатських русинів.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА