80-та річніця кінця Другой світівой войны, перемогы над фашізмом, стопроцентно не проходить в обставинах, котры бы сьме собі желали. На европскім контіненті іде война, котра рахує ся за найвекшый воєньскый конфлікт од часів войны, котру почало націстічне Німецько.
Є абсолутно адекватным припоминати собі округлу річніцю закінчіня Другой світовой войны, і людей, героїв, із котрых многы положыли свої жывоты як найвекшу жертву за ослободжіня од націзма і фашізма. Но якраз вдяка войні на Україні мають святкованя дакус терьпкый присмак.
Терьпкый присмак мав про Русинів уж конець Другой світовой войны. Приход Червеной армії на Підкарпатя у 1944-ім році, правда, значів конець мадярьской анексії, но єдночасно значів нову анексію, на котрій ся робило од першых днів. Свідчать о тім многы історічны документы, свідоцтва, писма, котры посылали екзіловій владі до Лондона чехословацькы представителі, якы в тім часі были на Підкарпатю.
З теріторії, котра по Першій світовій войні была субєктом меджінародного права, котра мала подля меджінародных мірных договорів мати найшыршу можливу автономію в рамках Чехословакії, став по войні апендікс, область підпорядкована сoвітьскій Україні.
Жебы не было пів біды але ціла, Русины на Підкарпатю, але пізніше і в далшых державах, в котрых жыли, вдяка тому, же ся дістали по войні до совітьского блоку, „перестали“ офіціално існовати, і планы Комінтерны іщі із 1924-го року, повязаны з українізаційов карпатьскых Русинів, могли зачати ся барз скоро наповняти.
Веце як чотыридесять років было треба, жебы пак уж в ослободженых і од комуністістічных властей а совітьского впливу державах Русины могли знова почати дыхати слободно. З єдным вынятком, котрый представлює найвекшу теріторію з русиньскым населіньом.
Наперек вшыткому за веце як чотыри десяткы років, в рамках котрых Підкарпатя было частьов Совітьского союзу – совітьской Україны, комуністічным властям не подарило ся зробити з Підкарпатя чісто україньску теріторію. А наперек вшыткому ся то не подарило ани незалежній Україні по 1991-ім році.
Но по 80-ох роках од кінця Другой світовой войны ся може барз скоро подарити, же Підкарпатя змінить своє лице так, як ся то не подарило зробити ани совітьскым комуністам, ани україньскым націоналістам за цілы декады.
Комуністічным властям не подарило ся зробити з Підкарпатя чісто україньску теріторію
Война, котру почала у фебруарі 2022-го року Російска федерація проти Україны, не значіть лем міліоны біженців, якы переважно теперь жыють у европскых державах. Тота война значіть і далшы высокы чісла внутрішньо переселеных особ в рамках Україны.
Суть то люди з натеперь окупованых частей Україны, або частей, в котрых ся воює. Самособов, же єднов із інтересных дестінацій про такых людей є і Підкарпатя. О то веце, же окрім єдной впадженой ракеты за цілу тоту войну на теріторії той области жадны вдаріня не были.
В януарі того року містьскый голова Ужгорода Богдан Андріїв інформовав, же лем в місті є офіціално зареґістрованых 28 000 внутрішньо переселеных особ, з тым, же реалны ціфры суть і подля нього омного высшы.
Покля собі возьмеме цілу теріторію Підкарпатя, думам, же уж днесь можеме бісідовати о дакілько стотісячах людей, котры жыють на Підкарпатю, і пришли з выходной части країны.
Ужгород має девелоперьскый розмах, в планах є розбудовати Ужгород на велику метрополу, котра своїм ґеоґрафічным положіньом може грати до будучности цалком інтересну роль. Репортаж в Словацькій телевізії пару днів тому інфомровала о тім, же, покля добрі памятам, до Перечина перенесла ся фабрика з выходу Україны.
Іщі все суть на столі дві можливости. Тов першов є, і кедь їй штораз менше людей, але і світовых лідерів вірить, же Україні подарить ся сохранити свою теріторіалну цілость, і вытиснути російску армію за меджінародно признаны граніці, припадно без Криму. Тов другов є, же Росія зістане на теріторіях, котры здобыла.
Покля бы Росія зістала на теріторіях, котры суть меджінародно признаны як теріторії Україны, пак якбач не мусиме діскутовати о тім, же внутрішньо переселены з тых теріторій ся там вертати не будуть. Покля бы ся Україні подарило вытиснути російску армію, пак собі можеме поставити вопрос, кілько тых внутрішньо переселеных буде хотіти вернути ся до розбомбардованых міст і сел, до замінованых теріторій, і як барз ся будуть понагляти? Наприклад із такой луксусной дестінації яков є Підкарпатя. Верне ся назад фабрика?
Покля собі на тоты звіданя даме правдивы одповіді, пак будеме мусити смутно сконштатовати, же 80 років по Другій світовій войні, коли почала русиньска пороба, в барз куртім часі можеме быти свідками того, же Підкарпатя дістане нерусиньску дефінітіву. Хочу вірити, же то не буде правда, але…
Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm.
Повязаны дописы
Ґорлиці 106,6 MHz
