lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
No Result
View All Result

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
No Result
View All Result

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

В Новім Саді почав XVII. Світовый конґрес Русинів

У столиці Войводины зышли ся делеґації з членьскых держав СКР.

Петро Медвідь Петро Медвідь
18. 8. 2023
» Вісти

В пятніцю 18-го авґуста 2023-го року офіціално почав у столиці сербской Войводины – в Новім Саді, XVII. Світовый конґрес Русинів (СКР). Делеґаты і гості з членьскых держав сходили ся вже в четверь, коли про них быв приготовленый културный проґрам в Коцурі, а так само в Новім Саді.

https://www.lem.fm/wp-content/uploads/2023/08/194-perehlad-tyznia-zasidania-skr-1.mp3

Засіданя тогорічного конґресу проходить в просторах Філозофічной факулты Універзіты в Новім Саді. Конґрес, по тім, што зазвучали сербска і русиньска гімна, офіціално одкрыв Михайло Фейса, председа общества Руска матка, котра є тот рік орґанізатором.

Конґрес привітав честных гостів

На офіціалнім одкрытю XVII. Світового конґресу брало участь дакілько честных гостів з державной уровни, уровни Автономной покраїны (области) Войводина, з універзіты, і з русиньскых інштітуцій в Сербії.

На конґресі участны привітали Нінослава Йовановіча – державного секретаря Міністерства про людьскы і меншыновы права а соціалный діалоґ, радника міністра того самого резорту Марека Піуковіча, покраїньску омбудсманку Драґану Чоріч, Адріяна Борка з Покраїньского секретаріяту про освіту, приписы, справу і народностны меншыны, Іґора Црнобараца – віцепріматора міста Новый Сад, і народного депутата Мілана Ґлушаца.

Так само на одкрытю СКР взяв участь председа Націоналного совіту Русинів Йоакім Рац, директор Заводу про културу войводиньскых Русинів Саша Сабадош і Мілівой Алановіч – продекан Універзіты в Новім Саді.

Святочны приговоры взяли Нінослав Йовановіч, Марек Піуковіч, Драґана Чоріч, яка пару словами приговорила ся участникам конґресу і по русиньскы, а Адріян Борка. Пак вже слово перевзяв председа Світового конґресу Русинів Штефан Лявинець.

Тот у вступнім приговорі представив честных гостів, котрых як председа запросив. Меджі нима суть наприклад посланкыня за Русинів у Парламенті Мадярьска Віра Ґіріц, председа Вседержавного русиньского самосправованя в Мадярьску Віктор Крамаренко, русиньскый літературознатель і ученый Валерій Падяк, директорка Словацького народного музея – Музея русиньской културы Люба Кральова, вызначный русиньскый умелець Михаіл Белень ці русиньскый меценат з Румунії Валентін Попеску.

По приговорі председы поздоровили конґрес іщі віцепріматор Нового Саду Іґор Црнобарац, народный депутат Мілош Ґлушац і продекан Універзіты в Новім Саді Мілівой Алановіч.

Лавреатам передали ся премії

По приговорах продовжовала святочна часть проґраму переданьом Премії Василя Турока-Гетеша і Націоналной премії за русиньске уменя імени Івана Манайла Pro Arte Ruthenorum 2023.

Лавреатом Премії Василя Турока-Гетеша за 2023-ій рік за вызначны резултаты в розвитку русиньской културы став Володимір Противняк із Словакії. Націонална премія за русиньске уменя імени Івана Манайла Pro Arte Ruthenorum 2023 має тот рік двох лавреатів. Першым є умелець з Войводины Сілвестер Макаї. Другым став Петро Фелдеші, котрый походить з Підкарпатя, но жыє в Мадярьску.

Хто суть лавреаты тогорічных премій

Володимір Противняк (1952 р., Выдрань, Чехословакія) – довгорічный актівный діятель русиньского руху на Словакії. В русиньскім русі діє дві десяткы років. Од 2006-го до 2013-го року быв председом Русиньской оброды на Словеньску.

В орґанізації діє дотеперь як член Выконного выбору і председа містной орґанізації в Меджілабірцях. В рамках Світового конґресу Русинів робить секретаря. Противняк быв так само єдным із співоснователів Музея модерного уменя Енді Варгола в Меджілабірцях.

За свою актівну роботу на ниві културы в многых селах і в місті Меджілабірці быв веце раз нагородженый, наприклад памятнов плакетов РОС при нагоді 20-го юбілея основаня орґанізації, почестныма грамотами міста Меджілабірці, РОС і председы Світового конґресу Русинів. На Премію Василя Турока-Гетеша быв номінованый Русиньсков обродов на Словеньску.

Сілвестер Макаї (1941 р., Коцур, Югославія) – русиньскый скулптор, малярь і ґрафік. На своїм конті має понад 35 авторьскых і коло 500 ґруповых выстав. Творити почав у 1956-ім році, творить доднесь. Здобыв дакілько нагород, наприклад од Општины Вербас ці Здружіня малярьскых умелців Войводины.

Меджі його творами найдеме бусты русиньскых особностей – Гавриїла Костельника і Петра Кузмяка, портреты ґрекокатолицькых священиків і дяків, але і сакралны мальбы. Діяв і як вытварный педаґоґ. На премію го номіновала орґанізація Руска матка.

Петро Фелдеші (1944 р., Мукачово, Підкарпатя) – підкарпатьскый малярь жыючій в Мадярьску. Є абсолвенстом Ужгородьского учілища ужыткового уменя, де його учітелями были такы особности як Николай Медвецькый, Ернест Контратовіч ці Антон Шепа.

В роках 1982 аж 1984 быв председом Союза молодых художників Закарпатя. Од 1963-го року доднес зробив понад сто монументалных фресок. Орґанізовав меджінародны пленеры на Підкарпатю і в загранічу. В році 1992 основав і одкрыв у Мукачові Ґалерію імени Мігая Мункачі, котра фунґовала до 1996-го року. В Мадярьску жыє од 1999-го року. Є реґуларным участником русиньскых пленерів і выстав. У своїй творчости зображує русиньскы звычаї і фолклор. Малює і на духовну тематіку.

Його творчость знають в многых країнах Европы, але і в Канаді, Австралії, США а далшых державах. Од 1978-го року дотеперь мав 37 авторьскых выстав. У 2006-ім році быв удостоєный званьом Заслуженый художник Україны. На премію Петра Фелдешія номіновав Андрій Манайло. На переданю з важных причін не быв участный.

Конґрес продовжує робочов частьов

По святочній части засіданя конґресу продовжує робочов частьов. Делеґаты одкрыли І. пленарне засіданя. Схвалили проґрам XVII. Світового конґресу Русинів і членів окремых конґресовых комісій.

За тым наслідовала Справа председы СКР о діятельности за меджіконґресовый період років 2021 – 2023. Председа Лявинець припомянув, же почас меджіконґресового періоду почала война на Україні, і Світова рада Русинів такой реаґовала на російску аґресію, котру одсудила. Но так само звернув увагу і на то, же далше не є вырішеный вопрос признаня Русинів на Україні.

„Было про нас дуже небезпечне, же україньскы державны орґаны зачали путати нашы сімболы з російскыма,“ повів председа Лявинець. Припомянув тым разію Службы безпекы Україны в Хрестовоздвиженьскім православнім катедралнім соборі в Ужгороді з децембра 2022-го року, коли русиньскы сімболы і матеріалы были означены за „сепаратістічный“ матеріал.

Як далше продовжовав, тото выкликало далшы потрібны крокы з боку Світовой рады Русинів, жебы сохранити нашу ідентічность, нашы сімболы і самобытность.

Зрекапітуловав, же од початку 2023-го року комуніковав з представителями Словацькой републікы, з Венеційсков комісійов, з предсидательков Европской комісії Урсулов фон дер Леєн, высокым комісарьом Орґанізації про безпечность і співпрацу в Европі про народностны меншыны Каіратом Абдрахмановом, як і з Директоріятом про выходну Европу і централну Азію, головов Україньской дівізії Петров Ґомбаловов. Ґомбалову комунікаційов з председом СКР повірив голова Европской рады Шарлс Мішел. Так само председа Лявинець припомянув, же має рекомендацію од Венеційской комісії прямо комуніковати з Радов Европы у справі вызнаня прав Русинів на Україні.

„Мам велику надію, же мы можеме теперь добити ся реалного діалоґу через европскы інштітуції о нашых правах, їх здобытю на Україні,“ закінчів председа свою оцінку.

Богатый робочій проґрам

Проґрам продовжує справами о діятельности в меджіконґресовім періоді представителів окремых членьскых орґанізацій. По закінчіню І. пленарного засіданя в пополідняйшых годинах буде продовжовати робота по окремых конґресовых комісіях.

Пообіді одбуде ся і засіданя XI. Світового форуму русиньской молодежи, а так само научна конференція з назвов Світова русиністіка днесь і в будучности. Вечур має одбыти ся далше засіданя Світовой рады Русинів.

ShareTweet

Повязаны дописы

На юбілей архієпіскопа Кіріла Василя зышли ся єпіскопи з веце держав

8. 5. 2025

Владыка Курт Бурнетт на навщіві Мукачовской єпархії

5. 5. 2025
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Nadawca / Про наше радийо
  • Cyfrowa Biblioteka RB / Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2025. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Manage Consent
To provide the best experiences, we use technologies like cookies to store and/or access device information. Consenting to these technologies will allow us to process data such as browsing behavior or unique IDs on this site. Not consenting or withdrawing consent, may adversely affect certain features and functions.
Functional Always active
The technical storage or access is strictly necessary for the legitimate purpose of enabling the use of a specific service explicitly requested by the subscriber or user, or for the sole purpose of carrying out the transmission of a communication over an electronic communications network.
Preferences
The technical storage or access is necessary for the legitimate purpose of storing preferences that are not requested by the subscriber or user.
Statistics
The technical storage or access that is used exclusively for statistical purposes. The technical storage or access that is used exclusively for anonymous statistical purposes. Without a subpoena, voluntary compliance on the part of your Internet Service Provider, or additional records from a third party, information stored or retrieved for this purpose alone cannot usually be used to identify you.
Marketing
The technical storage or access is required to create user profiles to send advertising, or to track the user on a website or across several websites for similar marketing purposes.
Manage options Manage services Manage {vendor_count} vendors Read more about these purposes
View preferences
{title} {title} {title}