В повязаню із смертьов Папы римского Франціска медії по цілім світі заповнили ся статями, в котрых ся шпекулує о тім, хто бы міг быти новым Вселеньскым Архієрейом. Хто є „най“ кандідат. Припадно ці „выграть“ лібералне крыло в Католицькій церькви, або конзерватівне.
Tоты і тому подобны темы лишу, жебы рішыли ватіканісты, припадно іншы експерты, но вопрос нового патріархы Западу не можеме лишыти без того, жебы на то помсотрити і з русиньской оптікы. Із русиньской традіції, із Ужгородьской унії, днесь існують три митрополітны церькви, а далшы єпархії і екзархаты, на чолі із Матірьов Церьквов – Мукачовской єпархійов.
Не мале чісло Русинів є якраз ґрекокатоликів, в такій Сербії і Хорватії выключно ґрекокатолици, роль Ґреокатолицькой церькви мала в історії великый вплив на наш народ, а доднесь го має (і позітівный і неґатівный). Над тым вшыткым стоїть Папа римскый, котрого одоношіня ку Церькви, котра є наслідником Ужгородьской унії, є доста важне.
Припомяньме собі, же якраз в минулім році было сто років тому, як в Римі были рукоположены двоми новы єпіскопи про Америку. Константін Богачевскый быв рукоположеный про Галичанів, розумій Українців, котры выходять із традіції Берестьской унії, а Василь Такач быв рукоположеный про амрицькых Русинів, значіть про тых, котры были наслідниками русиньской традіції – Ужгородьской унії.
Втогдышній Папа Пій XI. тым своїм рішіньом ясно дав знати, же знає о тім, же є розділ меджі тыма двома народами, меджі тыма двома уніями, і же суть то дві окремы Церькви, дві окремы традіції, котры не треба мішати. Днесь вдяка тому рішіню існують дві митрополітны церькви в Споєных штатах Америкы – україньска з центром у Філаделфії, і русиньска з центром у Піттсбурзі.
Кедь бісідуєме о послідніх трьох Понтіфіках – Йоанови Павлови II., Венедіктови XVI., і Франціскови, можеме сконштатовати, же тому розділу розуміли і они. Свідчать про тото факты, із котрых бы єм акцентовав два.
Мукачовска єпархія є доднесь окремов церьквов свого права, хоць тискы суть енормны.
По перше, Мукачовска єпархія є доднесь окремов церьквов свого права, хоць тискы з боку Україньской ґрекокатолицькой церькви на анексію той єпархії суть цілых 35 років енормны. По друге, хоць смак бы з боку україньской церькви быв і на екзархат в Чеській републіці, він доднесь зістав екзархатом, котрый выходить із русиньской традіції, кедьже быв створеный одділіньом од втогдышньой Пряшівской єпархії.
Зато, кедь днесь роздумує ся о тім, хто бы міг стати новым Папом римскым, веце як вшытко остатнє русиньскых ґрекокатоликів мало бы інтересовати, жебы то быв Понтіфік, котрый довидить аж до Карпат. Котрый буде розуміти тому, чому розуміли і його попередници, чому розумів і Пій XI. в році 1924.
Напрям буде мож видіти скоро, уж при рішіню Прагы. По неочекованій смерти владыкы Ладислава Гучка є екзрахат в Чеській републіці sede vacante. А Прага бы ся мусила в куртодобім горізонті рішыти і так, кедьже екзарха уж мав понад 75 років, коли офіціално мусить пожадати о свою емерітуру.
Знаме, якы „чуда“ робили україньскы націоналісты при інторнізації владыкы Ладислава, і абсолутно не похыбую о тім, же лобінґ за тото, жебы теперь там дістали свого чоловіка, котрый бы пак міг якось керовати екзархат до наруча Києва, є і буде. Значіть, призначіня пражского екзархы буде першым, але чітательным знаменом того, ці новый Папа римскый розуміє і ґрекокатоликам русиньской традіції, або є то про нього далека тема.
Но і покля про нашу Церьков і нашу традіцію буде мати зрозумліня, пак зістає вопрос, ці пустить ся до так важного кроку, о котрім ся закулісно бісідує уж довше, і то створіня русиньского Верьхнього архієпіскопства, котре бы соєдинило вшыткы церьковны єдиніці, якы вышли із Мукачовской єпархії і Ужгородьской унії, включно Мукачовской єпархії.
То бы раз і навсе сохранило нашу церьковну традіцію і нашу Мукачовску єпархію, што бы, самособов, было і на хосен народа. Зато досправды, хто ся молить, най ся молить за Папу, што довидить аж до Карпат, і буде нам розуміти.
Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm.