Коло 250 людей зышло ся в суботу 24-го мая 2025-го року в просторах Културного центра імени Йожефа Атілы в Будапешті, жебы взяти участь на Русиньскім націоналнім святі, котре шторік в місяці май орґанізує Вседержавне русиньске самосправованя в Мадярьску.
Тота подія, котра є скапчана із передаваньом Премії імени Антонія Годинкы, каждый рік проходить в іншім місті.
Головным покровительом Русиньского націоналного свята тот рік быв Мікловш Шолтес – державный секретарь Державного секретаріата Канцеларії премєра з вопросів реліґійных і націоналных капчань, котрый покровительство перевзяв вєдно із Віров Ґіріц – представительков Русинів у Парламенті Мадярьска.
Выступив і гость із Словакії
Свято почало в пополідняйшых годинах молитвов Акафісту, котрый быв одслуженый в Ґрекокатолцькій церькви святого Михаіла, на уліці Бабейр. Далше културный проґрам продовжовав у Културнім центрі імени Йожефа Атілы.
Із святочныма приговорами выступали Віктор Крамаренко – председа Вседержавного русиньского самосправованя, Каталін Сілі – головный радник мадярьского премєра і бывша предситателька мадярьского парламенту, і Золтан Фюрєш – заступник державнoго секретаря Державного секретаріата Канцеларії премєра з вопросів реліґійных і націоналных капчань.
По тых приговорах наслідовало передаваня Премії імени Антонія Годинкы. Тот рік лавреатом премії стала Жужа Токач.
Пак уж продовжовало ся културным проґрамом. В рамках нього на Русиньскім націоналнім святі привітали гостів із Словакії. Із Гуменного выступав Фолклорный колектів Хемлон, котрый веде Мірослав Кереканіч.
Лавреат премії – Жужа Токач
Жужа Токач (17. октобра 1990 р.) народила ся в Мішколці, дітячі рокы пережыла в селі Шайовпалфола, у традічнім русиньскім оточіню. Жывот меджі старшов ґенераційов ґрекокатоликів сформовав у ньой орьентацію на русиньску і ґрекокатолицьку ідентіту.
Штудовала на Педаґоґічнім коледжі імени Кароля Естергазія в Еґері, є учітельков тілесной выховы і честованым членом баптістічной освітньой інштітуції з назвов Одоперты двері Еделейня.
У своїм роднім селі Шайовпалфола была в самосправі як представителька меншыны. Жужа Токач є підпредсидательков містного Русиньского націоналного самосправованя. Так само є ключовов персонов у представительскім орґані меншыны, котра нелем дає ідеї, але і веде проєкты, орґанізує вшелиякы проґрамы.
Актівно брала участь на створіню і проєктованю русиньской хыжы – музея у Шайовпалфолі, а так само на автентічнім заряджіню того музея.
Як педаґоґ орґанізує літні таборы, реґіоналны і націоналны познавательскы проґрамы про діти із села, а як представитель русиньской меншыны орґанізує реліґійны пути і події. Церьков у Шайовпалфолі є путницькым місцьом, і Жужа Токач рахує єднов із своїх місіонарьскых задач учінити тоту церьков познатов і за граніцями Мадярьска.
Фото: Віктор Ґіріц.