Новелизация меншыновой уставы, язык ненависти, Сойм Діти і Молодежы – темы стрічы Полномічника з меншынами в Кракові

В пятницю 6. червця/юнія 2025 рока в будинку Малопольского Воєвідского Уряду в Кракові одбыла ся стріча Полномічника Малопольского Воєводы дс. Нацийональных і Етнічных Меншын Томаша Оцеткєвича з представниками меншыновых орґанізаций. Полномічник представил вступны пляны будучой діяльности Полномічника Маршалка Сойму дс. Меншын Ришарда Ґаллі, а присутны члены соспільных орґанізаций зреферували діяльніст підметів, котры репрезентували.

Была то перша тогорічна стріча Полномічника Малопольского Воєводы дс. Нацийональных і Етнічных Меншын з представниками меншыновых соспільности. Головном єй темом была анализа інформаций о актуальных плянах і проблемах звязаных з діяльністю меншыновых орґанізаций з захованьом культурной достоменности, культуры і языка.

Присутны были представникы шестьох уставово вызнаных меншын, представникы орґанізаций і інституций: Жыдівского Стоваришыня «Чулент», Товариства Словаків в Польщы, Малопольской Росийскоязычной Спільноты «Колокол», Обєднаня Лемків, Центра Жыдівской Соспільности JCC, Соспільно-Культурного Товариства Жыдів в Польщы, Комітету Опікы над Памятками Жыдівской Культуры, Стоваришыня Ромів в Польщы ци Стоваришыня «Руска Бурса» в Ґорлицях.

Полномічник Малопольского Воєводы Томаш Оцеткєвич в першых словах черговый раз подякувал вшыткым меншынам за присутніст в соспільстві Польской Республикы, ґарантуючы о іх значыню для богатства і вынятковости соспільности державы.

Полномічник Оцеткєвич зреферувал пляны Полномічника Маршалка Сойму дс. Нацийональных і Етнічных Меншын Ришарда Ґаллі. Припомнул, што єст то нове становиско, увторене лем минулого рока і што бюро покликаного Полномічника єст уж праві уформуване. Ідея покликаня Полномічника Маршалка Сойму дс. Меншын явила ся в звязку з фактом, што в найновшій каденциі Сойму не засідат ни єден представник нацийональных меншын. Ришард Ґалля выводит ся з німецкой меншыны, засідал в Соймі V, VI, VII, VIII i IX каденций. Для ліпшой спілпрацы з меншынами хоче реґулярні одбывати студийны візиты до міст поза Варшавом. Приізд Ришарда Ґаллі до Кракова і стріча з меншынами плянувана єст на вересен/жолтен того рока.

Серед новых ініциятив Полномічника єст орґанізация студийных выіздів діти і молодежы в Соймі – представників меншын до Варшавы, в рамках пошырюваня громадяньской партиципациі і популяризациі Сойму Діти і Молодежы. Полномічник заплянувал сиґнальну форму для Малопольщы, то є орґанізацию дводньового выізду для діти (з кляс 6, 7 або 8, по пятеро діти з лемківской, ромской і словацкой меншын) до Варшавы в терміні 27.-28. вересня/септембра тр. Переізд, нічлігы, ідло, а тіж додатковы атракциі будут безплатны. В наступных едициях плянуют запрашати дальшы меншыны.

В дальшій части свого выступліня Полномічник Томаш Оцеткєвич розповіл о плянах новелизациі Уставы о нацийональных і етнічных меншынах та о реґіональным языку. «Тырвают тіж роботы над модифікацийом Уставы о меншынах. Явила ся пропозиция, жебы в тых повітах, ґмінах, де выступуют нацийональны і етнічны меншыны, в рамках локальных стратеґій діяня, якы сут обовязковы для позыскуваня напр. унійных середків, являли ся записы посвячены локальній стратеґіі односно меншын і іх присутности – як іх підперати, якы додатковы діяня піднимат векшынова соспільніст для іх охороны, якы сут вырівнуючы діяня. Жебы то было видиме. Хочеме, жебы то было правні уреґулюване» – заповіл Полномічник.

Окремом темом на стірчы была квестия языка ненависти. Полномічник заапелювал, жебы громадити вшыткы приміры такых діянь. Заповіл тіж, же буде одкрыта окрема майльова скринка для приниманя такых зголошынь і в тій справі явит ся комунікат на страні Уряду.

Посліднім пунктом стірчы было выслуханя выступлінь каждого з присутных – представників меншыновых орґанізаций, якы зреферували актуальну діяльніст своіх орґанізаций і поділили ся плянами на будуче.

Ведуча Стоваришыня  «Руска Бурса» в Ґорлицях Наталия Малецка-Новак оповіла о постійных проєктах орґанізациі реализуваных од років, а веце місця посвятила на представліня двох проєктів, то: І етапу ремонту будинку Стоваришыня, на котрый фінансуваня повело ся позыскати з Міністерства Культуры і Нацийональной Спадковины в квоті 350 тис. зл. В рамках робіт плянуване єст предовшыткым выконаня отепліня з новом елевацийом (о кілько поведе ся згромадити необхідный свій вклад высокости 70 тис. зл). А другым векшым проєктом єст реализация дволітньой бадавчой задачы «Спільный краєвид» фінансуваной Нацийональным Інститутом Свободы. Проєкт пропонує модель спільного заряджаня краєвидом Лемковины, котрого стисло повязаныма елементами сут: охорона природы, локальный розвиток і культурна спадковина, і котрый основаный єст на локальным знаню, партиципациі і рівноправным трактуваню культурной памяти.