Тішыме ся, коли признавють себе Русинами великы керовникы і знамы у світі гудакы і малярі, але того мало. Карпаторусины твердо будуть стояти на ногах, коли векшына тых, у кому тече русиньска кров, признають ся Русинами. А творча інтеліґенція має быти ту в аванґарді.
Василь Плоскіна якраз є представительом той части інтеліґенції, котру называють творчов: школованый гудак, робив у музичній школі, грав на свадьбах, двадцять років є директором Свалявского дому културы. Окрем того Василь Павловіч є єдным з ліпшых старостів (тамадів) на підкарпатьскых свадьбах. Правда, бісідує, же днешню свадьбляну публіку веселити омного тяжже як тоту, котра была давніше.
Музика про Василя Плоскіну є вшыткым: і станом душі, і роботов, і жывотом обще. Тому сам грає в трьох гудацькых капелах із восьмох, котры фунґують при Свалявскім домі културы, де, як сьме спомянули, Василь Павловіч директорує.
А іщі наш герой любить свою землю, своє село, і гордить ся тым, же є Карпаторусином.
Слухайте «Голосы Русинів Підкарпатя» в середу 23-го юла 2025 р. о 18.10 год., або повторіня в четверь 24-го юла о 4.30 год. і в суботу 26-го юла о 11.00 год. за русиньскым часом.