В пятніцю 15-го авґуста 2025-го року в Леополдові одбыла ся пєтна спомина на несправедливо і протиправно вязненых комуністічным режімом. Леоподівскый арешт став сімболом терпіня політічных вязнів на Словакії.
На події, котру орґанізовала Конфедерація політічных вязнів Словакії у співпраці із Ґенералным директоріятом Збору вязеньской і юстічной сторожи, брав участь і Высокопреосвященый Йона Максим, пряшівскый архієпіскоп і митрополіта.
Як інформовав Інформачный центер Пряшівской архієпархії, проґрам почав літурґійов, котру служыв кір Йона в Храмі святого Іґнатія з Лойолы. По службі участны перешли ку бранам леополдівского арешту, де суть памятны таблы на несправедливо вязненых, а так само памятна табла присвячена блаженому священомученикови Павлови Петрови Ґойдічови.
По кладжіню вінців і про приговорах гостів наслідовала панахіда при сімболічнім грові незнамого політічного арештанта на бывшім вязеньскім цінтері. „В пополідняйшых годинах владыка абсолвовав пріватну переглядку леополдівского арешту. В тихій молитві постояв при коморах, в котрых были мучены, терпіли, а наконець і вмерли нашы блажены мученици єпіскоп Павел Петро Ґойдіч ЧСВВ, і єромонах Мефтодій Домінік Тырчка ЧНІ,“ інфрмовала архієпархія.
На пєтній події брав участь і публічный охранця прав – омбудсман Словацькой републікы, Роберт Доброводьскый.
„Стояли сьме при памятнику жертвам комуністічного режіму в Леополдови, жебы сьме оддали честь памяти вшыткых, котры были несправедливо одсуджены, вязнены, екзекуованы або умучены. Їх одвага, котров ся поставили проти тоталітарных властей, є тырвалов заповідьов про наше общество,“ написав омбудсман на соціалній сіті.
„При тій нагоді єм акцентовав, же хоць жыємє в слободній країні, охрана людьской достойности і основных прав нє є готовым ділом. То мій обовязок, як публічного охранцю прав, безперерывно бдіти над дотримованьом людьскоправных штандардів, а то нелем у вязніцях, але і при поступах державных орґанів. Припомянув єм траґічны дії, як і неадекватны поліцайны поступы, котры свідчать о тім, же боротьба за справедливость ниґда не кінчіть,“ інфромовав Доброводьскый.
„Честуйме память жертв тоталітарного режіму, але єдночасно собі припоминайме, же слобода є обобязком – обовязком єй хранити. Честь памяти вшыткых, котры поставили ся проти зла,“ закінчів охранця прав.