Почас вікенду 16-го і 17-го авґуста 2025-го року тісячі людей зышли ся на найвекшім путницькім місці ґрекокатоликів на Словакії – в Лютині, де перед веце як 170-ма роками зъявив ся святый Николай. Інформовав о тім говорця Пряшівской архієпархії Михал Павлишиновіч.
Дводньовый одпуст быв завершеный архієрейсков літурґійов, котру в неділю на Лютиньскій горі служыв Высокопреосвященый владыка Йона Максим, пряшівскый архієпіскоп і митрополіта. Вєдно з ним і множеством священиків служыли і емерітный пряшівскый архієпіскоп Йоан Бабяк, а Нікола Джірасолі – апостольскый нунцій на Словакії, котрый мав і проповідь. На кінцю торжественной літурґії поблагословив кір Йона лічіве зіля.
Почас одпусту служыло ся і по русиньскы. В неділю рано, іщі перед головнов службов на горі, в лютиньскій Базиліці Успенія Пресвятой Богородіці была одслужена церьковнославяньска літурґія із русиньскыма частями – чітанями, проповідьов, тропарями і кондаками. Літурґію служыв отець Йоан Блашко, парох в Меджілабірцях і меджілабірьскый протопресвитер.
Русиньскый язык звучав і на головній літурґії. Торжественна літурґія, котрой головным служытельом быв кір Йона, была служена на словацькім, церьковнославяньскім і русиньскім языку.
Слідуючій рік Ґрекокатолицька церьков на Словакії буде собі припоминати 175 років од зъявліня святого Николая. Одбыло ся то на праздник Преображенія Господа 19-го авґуста 1851-го року, коли містній жытельці Зузані Фекете зъявив ся святый Николай.
По повторяных зъявлінях поставили на Лютиньскій горі крест. Як доказ зъявлінь подаровав святый Николай Зузані ікону Богородіці, котру мала передати духовному отцьови як дар до будучого храму.
Папа Пій IX. выдав 24-го мая 1855-го року декрет о можливости прияти в Лютинi одпусткы. У 1988-ім році, іщі почас комуністічного режіму, быв храм в Лютині Папом римскым Йоаном Павлом ІІ. выголошеный за Базиліку мінор. У 2010-ім році дістала Базиліка Успенія Пресвятой Богородіці окремый духовный звяз із Базиліков Santa Maria Maggiore в Римі, з прівілеґійов повноміцных одпустків.