Сердечне поздоровліня із конґресу

В першій половині септембра Пряшів привітать участників V. Меджінародного конґресу русиньского языка. Русины на Словакії святкують 30 років од кодіфікації, і такый конґрес може быти далшый історічный момент, але і не мусить.

Люблю чехословацьку sci-fi комедію з назвов Сердечне поздоровліня із Землі (Srdečný pozdrav ze Zeměkoule). Курто о фабулі філму. Двоми „уфоны“, якысь жытелі іншой планеты, котры суть означены лем великыма латиньскыма буквами А і B, прийдуть на Землю, де мають робити баданя планеты. Насамперед навщівлюють Чехословакію.

Їх першы крокы ведуть до квартелю доктора Страньского, котрый быв выбратый Верьховным компютером ґалаксії як „цалком обычайный, безвызначный чоловік, котрый навеце не знать кламати“. Є ідеалный про їх баданя цівілізації на Землі.

Дія одбывать ся в даякій нешпеціфікованій будучности, де суть автоматы на страву, лісы суть уж лем резерваціями, в котрых треба платити за річі, котры днесь в природі маєме безплатно, і в котрых суть навщівы позволены лем в робочіх годинах. Фабула є справды забавна од початку до кінця. Доктор Яньскый при двох іншопланетарях, котры домів заганяють свої здобыты знаня о людях, добрі же не скінчіть на псіхіатрії.

Перед кінцьом філму одбывать ся якыйсь науковый сімпозій, означеный у філмі як „XXIV SIWCO”, на котрім ся зыйдуть учены із цілого світа, котры занимають ся козмосом. До салы, в котрій сидять науковці, прийдуть жены в традічных чеськых народных кроях, з танірями, і голова сімпозія оголошать, же теперь будуть годны окоштовати найновішый здобыток чехословацькой наукы – сінтетічну страву. На танірах мають даякы фаребны перулкы, котры наперед обзерають, і пак їх зъїдять.

По коштовці сінтетічной стравы ся одкрыють великы двері, де є приготовлена гостина. Учены, „сыты“ од сінтетічной стравы, каркы ламлють, жебы быти чімскоріше при обложеных хлібиках, мисках із шалатами, саламами, і вшыткыма тыма файнотами, котры з такых подій знаме.

Хоцьяк могла быти сінтетічна страва сыта, предсі лем ліпше вернути ся до того, што знаме і любиме їсти.

За далшых десять років меджі конґресами не были сьме способны зреалізовати ани тот основный пункт.

Орґанізованя языковых конґресів є добре і потребне. Є лем добрі, кедь ся по даякім часі зыйдуть науковці, лінґвісты, котры обговорять языковы проблемы. Але зістати лем при тім – то страшні мало.

Послідній языковый конґрес проходив перед десятьома роками, так само в септембрі, і так само в Пряшові, а кедь ся посмотриме днесь на заключіня того конґресу, мусиме смутно сконштатовати, же майже вшытко лишыло ся лем на папери. За далшых десять років меджі конґресами не были сьме способны зреалізовати ани тот основный пункт, жебы прияти в окремых реґіонах єднотный алфавіт.

„Трансформовати Інтерреґіоналну раду русиньского языка на меджіштатну Асоціацію на охрану русиньского языка і културы“ – то єден із пунктів заключінь. Нелем же не знаме о тім, ці ся дашто таке як рада трансформовала, мы не знаме ани о тім, ці рада або асоціація існує, а кедь існує, пак ці і фунґує, або є лем десь записана.

Могли бы сьме іти пункт за пунктом, а нашло бы ся мало частково сповненых задач, а і при тых сповненых є вопросом, ці то заслугов конґресу або ся просто так сітуація сама „зробила“. Як приклад можеме дати посилніня позіції русиньского языка в Ґрекокатолицькій церькви на Словакії, але тото посилніня є запричінене головно змінов позіції нового митрополіты, не тиском конґресу.

Нашов проблемов є, же такой, дословно день по конґресі, вертаме назад на властный пісочок. Сінтетічна страва на конґресі є в порядку, але предсі лем нас тягне назад ку тому, што знаме, што любиме. І мы ся любиме заціклено шопати у властных лінґвістічных „проблемах“. Все дашто робити з нашыма окремыма нормами, і за тот час нам втікать влак із людми, котры іщі беруть русиньскый язык за свій материньскый, причім в будучности тото чісло лем тяжко буде роснути, кедь зістанеме при єднакій політіці, яку маєме теперь.

Подля інформацій, котры ся ку мі дістали, тот рік на конґресі веце простору дістануть і люди, котры не суть науковцями, але котры роблять із языком штодень. То першый добрый крок. Тот другый добрый крок буде, кедь їх істинны проблемы не зістануть лем в рефератах на конґресі, але зачнуть їх реално рішыти компетентны, намісто безконечного роздумованя о ґраматіці.

А тым третім добрым кроком бы могло быти, кебы сьме ся по конґресі не вернули на властны пісочкы, але кебы сьме уж справды почали думати над єднотнов нормов, над єднотным алфавітом. Ту є місце на то, жебы інтерреґіонална рада ці асоціація почала дашто серьйозно робити, а не быв то лем список людей, котры собі то дадуть до біоґрафії.

Тримам палці конґресу, тримам палці тому, жебы сьме уж день по конґресі не вернули од сінтетічной стравы ку ковбасам. Жебы не зістало на далшых десять або не знам кілько років лем при сердечнім поздоровліню із конґресу.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Жрідло фотоґрафії: Pixabay.com.