Господь наш Ісус Хрістос нам в днешнім слові говорить далшый образный приклад, ку якому прирівнять Боже Царьство. Говорить о чоловікови – царьови, котрый приготовляв велику гостину – свадьбу про свого сына, наслідника.
Послав закликати многых. Їм уж дав як своїм близкым приятелям знати, што приготовлять, жебы были приготовлены, коли пошле своїх рабів повісти їм, же уж настав тот час радости, жебы могли прийти.
Коли вшытко приготовив, тогды послав своїх рабів повісти закликаным: Царь вас уж кличе, подьте, вшытко приготовлене. Но намісто почливости і радости з такого закликаня, высланці царя учули слова выправдованя – на поле, на торг, а іншы реаґовали аґресівно, многых высміяли, зневажыли і убили.
Царь послав далшых, но реакція тых невдячників была тота сама, погордили царьом і його рабами. Тогды послав войско, невдячных і підлых поубивав, а выслав закликати іншых, хто, де находив ся.
Тото слово нам указує на велику Божу любов. Як Бог вшытко старанно приготовив, через своїх рабів кличе на свадьбу – то є на небесну гостину, на вічну блаженость. Но посмотьме на реакцію людей. Коли іде бісіда о сітьскых ділах, о богатстві, карьєрі, крастоті, моді, силі ці бісіда о другых – огваряна, крітікованя, оклеветаня – тогды скоры до слуханя. Но як заверне ся бісіда на цінности правдивы – змысел жывота, вічность, смерть, блаженость неба і мукы пекла, та тогды або є реакція посмішне погорджіня, як то зазнав і апостол Павел, кедь прпоповідав на аеропаґу – сміяли ся з нього; або коли быв перед царьом Аґріпом і намістником імператора – коли бісідує о страшнім суді, одплаті за добрі і зло, вічных муках, чує слово – Павле шалієш; або і наступує аґресівіта в словах, а даколи і у фізічных атаках і убивствах, як сьме виділи і в Америці дакілько днів дозаду.
Але днешнє слово нам говорить і далше важне посолство. Коли царь послав закликати вшыткых, котрых найдуть, єден чоловік не мав свадьбляны шаты. А коли царь пришов посмотрити, говорить йому, як ты ту пришов так без належного облечіня? Но ту перед нами вопрос: Коли тот чоловік быв бідак, не мав на належне облечіня, чом чує вытыканя і потім вышмаріня вон до тмы?
Бо каждый, хто входив, прияв облечіня, но тот чоловік погордив. Подобно як тоты, котры высміяли царя тым, же погордливо реаґовали на запрошіня. Господь нам подаровав облечіня царьске при святім крещіню. Ту є ро нас важный вопрос з днешнього слова. Дайме собі правдиву одповідь. В якім облечіню душы єм я? В облечіню добродітелей, дарованым од небесного Царя, котрый ня кличе до свого Царьства, на вічну блаженость; або в облечіню ганьбы – гріха, страстей, роскоші, привязаности ку землі.
Де словами говориме, Господи, Господи… а на ділах жывота, або в нашім внутрі сьме подобны тым, котры говроили, не мам коли прийти а погордили запрошіньом, або тому, котрый ся нашов без облечіня? Слава Ісусу Хрісту!
В неділю, 14. септембра 2025 р., о 9.00 год. проґрам «Слово», котрый реалізує єромонах Маркіян, ЧСВВ. Повторіня 14. септембра 2025 р. о 12.00 год. і 15. септембра 2025 р. о 2.00 год. за русиньскым часом.