В креницкым Музею ім. Никыфора мож обзерати выставу «Двурнік – Дровняк. Інспірациі». Експозиция презентує артистичный діалоґ двох выдатных персон штукы ХХ ст. в Польщы: Едварда Двурніка, єдного з найважнійшых сучасных малярів, та Епіфана Дровняка, ґеніяльного чыстого маляря – днес причысляного до найвыдатнійшых представників европейского примітивізму.
Хоц привидні артистів ділило вшытко – походжыня, соспільный статус, едукация, творча дорога, то в іх штуці мож найти вельо спільных пунктів. Двурнік, абсольвент варшавской Академіі Красных Штук скоро достерюг вынятковіст творчости Никыфора. Захоплювал го спосіб, в якій креницкій артиста смотріл на світ, його незалежніст, а тіж велика здібніст перерабляня штоденности в язык малярскых символів.
Як раз тоты існпірациі сут основом выставы в Креници. Обік образів Никыфора, на котрых видиме пейжажы Крениці, церкви, желізничны стациі ци сценкы з жытя, запрезентувано роботы Двурніка, якы навязуют до естетикы і мотивів творчости Дровняка. Зоставліня обох артистів позвалят пізріти на іх творы в новым світлі – не як далекы явиска, але як особливый діалоґ і артистичну выміну.

Eдвард Двурнік (1943-2018) то єден з найбарже ціненых і розпознавальных польскых малярів, знаменитый рисовник і ґрафік. На другым році варшавской Академіі Красных Штук, літом 1965 рока, в Кєльцях виділ выставу робіт Никыфора, котрых фантазийный реализм і ґротесковіст композициі го захопили. По роках признал, же «Никыфор был моім найважнійшым мастером, єдиным властиві. Николи не пережыл єм векшых емоций од тых, котры зродили його образы нажыво обзераны». Два рокы пізнійше Двурнік особисто познал Дровняка. «Посадили го на лавці, а він на никого не звертал увагы, лем рисувал, цілый час махал олівцьом, в несамовитым ритмі. Пак завезли го під готел Брістоль і Европейскій, на рынок Нового Міста, Стадийон Десятлітя і деси там іщы. Ішол єм за нима, а по парох днях зробил єм тоту саму трасу і рисувал тоты самы обєкты».
Двурнік нашол мастера, котрый го заінспірувал, але він сам был так само ориґінальный. Творил образы, котры укладал в ріжнорідны циклі. Малювал абстракциі, не боял ся міряти з історичном проблематиком, деконструувал іконічны образы Яна Матейкы, входил в полеміку з інчыма клясиками.
Його доробок обнимат веце як 8 тисячів шталюґовых образів і 20 тис. робіт на папері, за котры отримал чысленны нагороды, м.ін. Артистичной Критикы ім. Ц. К. Норвіда (1981), Комітету Незалежной Культуры «Солідарности» (1983) ци Coutts Contemporary Art Foundation в Цуріху (1992). Брал участ в престіжных выставах штукы в Парижы ци Берліні.
Выставу в Музею Никыфора зрыхтували на 130-літя народин Епіфана Дровняка, котре єст заєдно 60. річницьом одкрытя креницкого мастера Двурніком. Паралеля медже артистами находит ся в наголовку выставы. На експозициі мож выдіти 40 робіт Двурніка, в тым Русинок но 1, котрый артиста зробил по тым, як вышол з выставы робіт Никыфора в 1965 році (од того часу Двурнік датує початок свойой творчости), по характеристичны, полны чыстых кольорів образы видів міст з послідніх років діяльности.
В примірі Никыфора презентуваны сут роботы з першого періоду творчости, жебы вказати процес переформляня світа Дровняка через Двурніка. «Доріжкы, желіничны дворці, гірскы краєвиды ДровнякА, найчастійше позбавлены постати, інтуіцийні симетричны, ґрадацийні выполнены згашеныма кольорами, меляхолійні пространны, зас міста Двурніка пульсуют жытьом, сут заєдно репортажом і карикатуром, епатуют феерийом кольорів з домінуючыма ультрамарином, жолтым і червеным. Образы лучыт рисунковый спосіб унятя, зредукуваны до символу елементы натуры, зоставліня обік себе одлеглых реальности будинків і іх украшаня на потребы композициі і емоцийональне влияня» – подає куратор выставы Славомир Майох.
«Роботы з колекциі Фундациі Едварда Двурніка та приватных колекций сут перемішаны в музейным просторі з роботами Никыфора, достали сме вынятковый діалоґ двох мастерів».
Выставу мож обзерати до 21. листопада/новембра 2025 р.
