Не выгваряйте ся, сьме там, де сьме были

У 1990-ім році быв совітьскый режім, як і цілый Совітьскый союз, на кінцю свойой неславной історії, котра є позначена тым найгіршым, што політічна сістема (власти) проти людей, котрым владне, докаже реалізовати. Десь спід хмар вказовала ся якась надія, же і Русины Підкарпатя, котрым анектовали землю, котрым хотіли взяти ідентічность, саме існованя, будуть в повности „регабілітованы“.

Куртый історічный екскурз. У фебруарі 1990-го року в Москві проходило засіданя Централного комітету Комуністічной партії Совітьского союзу, де ся рішыло розшыріня прав народностных меншын.

Пак наслідовало веце дій повязаных із русиньскым возроджіньом, але спомяньме холем дві. Уж два дні по засіданю в Москві, 17-го фебруара, в Ужгороді одбыла ся установлююча конференція, на котрій было основане Общество підкарпатьскых Русинів.

А 29-го септембра Общество підкарпатьскых Русинів схвалило Декларацію о навернутю Русинам прав самобытного народа і обновліню русиньской автономії. Так само быв пожаданый презідент Совітьского союзу Михаіл Ґорбачов, і парламент, жебы было зрушене узнесіня Верьховного совіту о реорґанізації Закарпатьской Україны на Закарпатьску область, і жебы была створена автономна републіка Підкарпатьска Русь.

В рамках того, же быв рік 1990, підкарпатьскы Русины зробили так смілый крок, котрый бы собі многы не дозволили ани в омного слободнішых обставинах, як мали они в тім часі. Лемже як у фотбалі – выграє тот, хто дає ґолы, не тот, хто мав веце принагод дати ґол – і ту лем смілость не старчіла.

Што наслідовало пак, вшыткы знаме. Референдум, в котрім жытелі Підкарпатя голосовали за автономію, но він не быв реалізованый. Многы пробы вызнати русиньску народность, але неуспішны, з вынятком того, же Русины были вызнаны в рамках Закарпатьской области Україны. Якась тиха „толеранція“ на теріторії Підкарпатя, лем не мож барз выскаковати. Записаня русиньского языка холем меджі реґіоналны языкы, але барз скоро його вымазаня з того списку. Кріміналізація русиньскых представителів, антірусиньска пропаґанда, фалзіфікація історії, і могли бы сьме продовжовати.

Тоты дві сістемы будуть в історії русиньского народа честно стояти єдна коло другой.

Векшына того вшыткого одбывала ся уж не в Совітьскім союзі, але в незалежній Україні, котра ся голосила ку демокрації. Чом властно тото потребне писати?

Час є досправды немилосредный, і він не стоїть. Навспак, плыне барз фрышно. Кедь днесь споминаме на дії, котры одбыли ся в році 1990, мусиме собі єдночасно з тым усвідомити, же минуло 35 років. Кедь возьмеме, же перестройка і ґласность Ґорбачова были якыйсь меджіперіод, і почало то в році 1986, пак бісідуєме на Підкарпатю о дашто веце як 40-ох роках твердой комуністічной чіжмы.

Од першых намаг Русинів здобыти свої права минать 35 років, і тот час, котрый так скоро тече, дораз вкаже на чісло 40. Добрі, будеме коректны, і рахуйме 34 років україньской незалежной, демократічной державы. Лемже і так то має уж барз близко до того, жебы тот період быв єднако довгый, як період твердой комуністічной чіжмы.

І што Русинам дала тота держава? Не будеме максималістами, жебы сьме чекали даякы політічны резултаты односно автономії або штось подобне. Лемже мы не можеме бісідовати ани о мінімалных резултатах, бо дораз єднако довга україньска демокрація, як період комунізму на Підкарпатю, не признала Русинам ани тото найосновніше – народностны права.

Чом то треба знова припоминати? Бо арґументы, котры в посліднім часі многораз чуєме, же теперь война іде, і не мож до того „дзьобати“, не суть арґументами. Мы ся не бавиме о темі, котру сьме собі выдумали перед три і пів роками. Бавиме ся о тім, за што сьме ся поставили перед 35-ма роками. Без акцептації нашых жадань, і то при будькотрій владі, котра на Україні за тот час была.

Зато, не выгваряйте ся. Бо часу было доста. А мы сьме все там, де сьме были в році 1990, покля ся бавиме о цілодержавній уровни. Іщі є дакус часу, жебы ся україньска демокрація вказала інша, як быв совітьскый комунізм односно Русинів. Покля ніт, тоты дві сістемы будуть в історії русиньского народа честно стояти єдна коло другой.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Жрідло фотоґрафії: Pixabay.com.