Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 24. вересня/септембра 2025 р.
Послы і посланкы од меншын засідали в Ополи
В понедільок в Ополи в передден Медженародного Конґресу о Меншынах прошло засіаня соймовой Комісиі Нацийональных і Етнічных Меншын. Выіздове засіданя послів і посланкынь одбыло ся на запрошына опольского воєводы. Єдным з найважнійшых пунктів засіданя была квестия фінансуваня діянь меншын. Посланкыня Ванда Новіцка заповіла, што в системовый спосіб возмут участ в роботах над буджетом державы, жебы найти веце середків на діяльніст для охороны і розвитку культурной достоменности меншын в Польщы. Вчас стрічы з медиями по закінчыню засіданя, соймова комісия звернула увагу на факт, што ситуация меншын в опольскым воєвідстві єст оціняна ліпше як в вельох інчых реґіонах Польщы. Підкрисляно добру спілпрацу з локальныма самоурядами і факт, же представникы німецкой меншыны сут актувны в публичным жытю – м.ін. засідают в соймику воєвідства.
Выіздове засіданя Спільной Комісиі Уряду та Нацийональных і Етнічных Меншын
Своє выіздове засіданя в Ополи мала так само Спільна Комісия Уряду та Нацийональных і Етнічных Меншын. Сесе засіданя мало вынятково одкрыту форму і одбыло ся в рамках єдного з пунктів проґраму Медженародного Конґресу о Меншынах. Присутны представникы меншын, члены Комісиі, приняли реґулямін дотаций на 2026 рік фінансуваных з середків Міністерства Внутрішніх Справ і Адміністрациі. То означат, што неодолга рушыт процедура складаня оферт на діяльніст меншыновых орґанізаций на будучый рік. Пуля дотаций в 2025 році выносила 21 342 000 зл. Меншыны постулювали о звекшыня єй о 10 млн зл на 2026 рік, а само Міністертво зголосило потребу звекшыня буджету о 5 млн зл «з увагы на потребы меншын та тырваючы парляментарны процедуры, якы тыкают шлезского і вілямівского языків». Міністерство Фінансів наложыло ліміт 19 млн зл на 2026 рік з огляду на процедуру «за великого дефіциту», в якым находит ся Польща. На днес Міністерство Внутрішніх Справ і Адміністрациі має диспонувати 22-ома млн зл, соймовы роботы над буджетом на 2026 рік тырвают.
В Вілямовицях будут святкувати Европейскій Ден Языків. Зыйдут ся експерты і дослідникы з цілой Европы
Уж в пятницю, 26. вересня/септембра в Музею Вілямівской Культуры в рамках офіцийного одкрытя проєкту Fosterlang одбуде ся Европейскій Ден Языків. В проґрамі святкуваня сут: выступ Реґіонального Ансамблю Вілямовиці, вызвучат голосы – по вілямівскы Пьотра Бібы і о кашебскым вчера і днес – Мариі Махут і Артура Яблоньского. Ян Максимюк оповіст, як писаный стандард підляшского языка єст пошырюваный серед його хоснувателів. Закінчыньом проґраму буде показ театральной пєсы «Hołdy-Bołdy» зреализуваной Ufa Fisa Reviteatralization Group. Европейскій Ден Языків то лем част 3-дньовой подіі, котра ініциює проєкт Fosterlang. Цілю того проєкту єст концептуализация і реальне влияня на спосіб, в якій в Европі хоронит ся, хоснує і промує меншы, меншыновы і марґінализуваны языкы. В проєкті бере участ парунадцет академіцкых інституций і позаурядовых орґанізаций з ріжных держав Европы, в тым Стоваришыня «Руска Бурса» в Ґорлицях. Проєкт зосереджат ся не лем на охороні языковой ріжнорідности в Европі, але тіж на вказаню, як языковый капітал може ся причынити до загального розвитку і добростану – так в економічным, демоґрафічным, як і здравотным вымірі.
Медвідь, Павлич, Замутовска і Васькова на літературным фестівали в Кошыцях
Заран зачынат ся літературный фестіаль в Кошыцях – Фестіваль Сучасной Літературы LIKE 2025. В богатым проґрамі фестівалю своє місце нашла тіж русиньска література. В суботу 27. вересня/септембра о стані сучасной русиньской літературы на Словациі бесідувати будут журналиста і поета Петро Медвідь, дослідник літературы Михал Павлич і активістка Анна Замутовска, а дискусию модерувала буде Леа Васькова, лавреатка Літературной Нагороды ім. Мариі Мальцовской 2024. В часі подіі Петро Медвідь прочытат пару вершів з дебютансткой збіркы «синьов країнов», а Анна Замутовска фраґмент байкы Християна Андерсена в тлумачыню на русиньскій язык, з книжкы печатаной орґанізацийом Молоды.Русины.