Сумар дня на 24. вересня/септембра 2025 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 24. вересня/септембра 2025 р.

Літургія в 100. річницю обявлінь на Святій Горі Явір

В ден свята Рождества Пресвятой Богородиці вірны православной Церкви служыли выняткову літургію на Святій Горі Явір – рівно 100 років тому, в 1925 р. на горі Явір было обявліня Богородиці. Молитва была выняткова тіж зато, што хоц тырват будова новой православной святыні, то была уж в ней одслужена перша Божеска Літургія, яку очелил владыка Паісий, архієпископ перемышльско-ґорлицкій. Співал хор під дириґентуром Анны Дылонґ. Під час богослужыня возносили ся молитвы за вшыткых жертводавців і будівничых новой церкви. На закінчыня владыка Паісий приближыл історию свята, але тіж іщы раз припомнул важны ювілеі – 1700 років од І Вселенського Собору і 100 років од обявліня Богородиці. Владыка навязал тіж до подій остатніх дни – канонізациі православных катыньскых мучеників. Пак слово мал ганчівскій парох – о. митр. Володислав Канюк.

Нова книжка проф. Маґочія оповідат о русиньскій штуці

Недавно з друку вышла нова книжка проф. Павла Роберта Маґочія, котра зас є унікатом. «Out of nowhere. The Art of Carpathian Rus‘» є публикацийом, в котрій першый раз в єдным місци документує ся несакральну творчіст Карпатской Руси – териториі, яка днес розділена є медже більше держав, але історично населена русиньскым народом. Маґочій зас в назві книгы грає з Варгольовым высловом I am from Nowhere – єм одникаль, што схоснувал і при його найпопулярнішій книжці «Народ нивыдкы». Выданя новой книжкы підпорила Фундация Джона і Гелен Тімо. Тота майже 200-сторінкова публикация має вельо кольоровых фотоґрафій. Маґочій подає першый раз полный хронолоґічный перегляд світского малярства і різбы Карпатской Руси од ХІХ ст. аж по сучасніст. Книга має 4 розділы: Ранны етапы світского уменя, Розквіт умелецкой творчости, Комуністічный період і Посткомуністічный період.

В Розділю посвятили одновленый іконостас

В минулу неділю, 21. вересня/септембра грекокатолицку парохію в Розділю одвиділ владыка Євген (Попович), архієпископ і митрополита перемышльско-варшавскій. Приізд єпископа одбыл ся з нагоды посвячыня оновленого іконостасу з початку ХХ ст. Вчас літургіі, владыці спілслужыл місцевый парох, о. Григорий Пацан, а тіж священникы з деканту – о. Іван Піпка з Крениці, о. Петро Качмар з Лоси, о. Ярослав Чухта з Высовы, о. Віталий Бойко з Ґорлиц. Прибыл тіж священник з Пряшівщыны – о. Лука Шолтыс. Діаконувал протодіакон Володимир Качмар. В тот ден молили ся не лем вірны Розділя, але так само з другых сел, де служыт о. Григорий Пацан. Раду ґміны Липинкы представлял Єжы Циґан. Была тіж консерватор памяток Тереса Пєньонжек. По літургіі в сельскій світлици в Липинках был культурный проґрам, якій представил ансамбль Руской Бурсы з Ґорлиц – Терочка. Діти запрезентували лемківску творчіст, вказуючы, што лемківскє слово є жыве і не загыбат.

На Пряшівщыні проходил шыроко конкурс для діти і молодежы

Основна школа з матерском школом в Кленовій, з нагоды юбілейных 30 років од кодифікациі русиньского языка, 10. лютого/фебруара 2025 рока выголосила літературно-вытварный конкурс під назвом «Русиньска приповідка» про вшыткы школы в цілій Словациі. Школярі і студенты шкіл могли в рамках конкурсу пером або фарбами розповісти хоц-яку приповідку, котру чули в радию або прочытали в книжці, примірно єй перед спаньом слухали з уст мамы ци бабы. Цільом конкурсу было позитивно заінспірувати діти і школярів, жебы в своіх творах выповіли своє чутя і однесіня до русисньской культуры і достоменности. Літературна част проходила до 9. червця/юнія того рока, жебы жырі мало достаток часу на прочытаня творів і оціну, а вытварна част – до 31. серпня/авґуста. Конкурс проходил в 4 катеґориях. О лавреатах і выголошыню результатів конкурсу чытайте більше на нашым портали.