В Бортным, єдным з найбарже розпознавальных лемківскых сел в Низкым Бескіді, буде основаный Музей Народной Каміняркы. «Місце, о котре старали сме ся од років. То наша велика радіст і дума» – бесідує Клявдия Збєґєнь з Мазярской Загороды в Лоси з церквом в Бортным, одповідальна за проєкт.
Інвестиция обнимат реконструкцию двох традицийных хыж, якы станут пониже музейной церкви і памяткового камінного сыпанця. Як раз тоты три обєкты – церков, шпіхлір і хыжы – будут основом для нового музейного осередка посвяченого істориі і традициям камінярів з Бортного.
«В єдній з хыж своє місце найдут: постійна выстава о істориі локальной каміняркы, інформацийно-рецепцийный пункт і бюро музею, в другій – саля до практичных занять, в тым камінярска працовня, експозиция посвячена сепульклярній штуці – різбам, нагробным крестам, помникам і капличкам» – оповідат Клявдия Збєґєнь з Мазярской Загороды.
«Камінярка в Бортным розвивала ся гын од XVII ст. і своім засягом обнимала польску і словацку страны. Бортне было так само знане зо своіх выробів штоденного хоснуваня – млиньскых камени, дурбаків, брусів, як і з тых артистичных» – додає.
Окрем того на терені осередка зорґанізуют різбярскы становиска на артистичны пленеровы діяня, в сыпанци будут одбывати ся часовы выставы, а в селі і в околици вызначат «камінярскы» спацеровы пути, нп. до резервату неожывленой природы «Корнуты» ци до каміньоломів, одкале брали камінь.
Основаня Музею Народной Каміняркы в Бортным одбуде ся в рамках проєкту пн. «З духом часу – поправа культурной і туристичной інфраструктуры в музезях-скансенах польско-словацкого погранича», котрый отримал дофінансуваня з Проґраму Інтерреґ Польща-Словация 2021-2027.
Окрем Музею Дворы Карвациянів і Ґладышів в Ґорлицях, партнерами того трансграничного проєкту сут іщы: Музей Сандецкой Землі, Музей – Оравскій Етноґрафічный Парк в Зубжыци і Музей Словацкого Села в Мартині.
Долголітні пляны основаня в Бортным музею посвяченого Лемкам
Дві хыжы, котры будут частю нового музею, будут поставлены в місци давных плебаньскых будинків (стодолы і стайні), при церкви і сыпанци. В тот спосіб приверненый буде тіж просторовый уклад плебаньской загороды, што само в собі буде становити додаткову вартіст і атракцийніст музею.
Хыжы, котры сут тепер зоскладуваны при церкви, то обєкты з початку ХХ ст. і єдны з послідніх неперебудуваных будинків, типовых для Бортного, узнаваны за обєкты о вынятковій вартости. Куплены были в 2018 році з думком о скорій реализациі скансену.
Думка основати в Бортным векшый осередок, котрый презентувал бы традициі і історию Лемковины, была уж од років.
Іщы в 1978 році село вписали до реґістру памяток як урбаністично-архітектонный резерват. До реґістру трафила векшіст деревяной забудовы зо зламу ХІХ і ХХ ст. Товдышні консерваторы пропонували зробити в Бортным пару охоронных обшыри, та – аж і зону стислого резервату о музейно-скансеновым характері. Мала обняти м.ін. обшыр церкви, де хотіли перенести 1-2 загороды зо села і – уж товды – одтворити уклад плебаньской загороды. Плянів не зреализували.
Охорона лемківского будівництва
Думка одворити плебаньску загороду вернула в 2004 році. В Округовым Музею в Новым Санчы (котрый был товды маітельом церкви) явил ся плян зробити Осередок реґіонального ремесла в Бортным «Лемківскы каміняре». Хотіли зреконструувати будинок плебаніі, сыпанця, стайні, стодолы і пивниці. Без успіхів.
В 2015 році, коли церков трафила в рукы Музею Дворы Карвациянів і Ґладышів в Ґорлицях, вернула ідея розбудовы одділіня в Бортным, і помалы зачали діяти в тым напрямі – закуплено хыжы, зреконструувано сыпанец, постепенно ремонтувана єст церков. А в найблизшых двох-трьох роках поставлят обі, зоскладуваны тепер, памятковы хыжы.
«То, же вписали Бортне до реґістру памяток, не охоронило забудовы села од деґрадациі. Інтерес властителів памятковых будинків, лишеных без якого-небуд підпертя, не дал ся погодити з вымогами консерваторской охороны і выкликал тырваючый од років конфлікт медже нима а консерваторскыма службами» – стверджат Даміян Новак, бывшый робітник ґорлицкого музею, єден з ініцияторів діянь звязаных з одтворіньом плебаньской загороды.
Новый музей буде полнил пару функций. По перше – едукацийну, бо буде оповідал о істориі каміняркы в Бортным, техніках обробкы каменя і о тым, як зродило ся гын тото унікальне ремесло. По другє – соспільну, бо стане ся місцьом варштатів і стріч. І вкінци – туристичну.
«Окрем малого музейного одділіня – Мазярской Загороды, неє в терені публичных осередків, котры бы презентували культуру Лемків. Брак дотепер такого скансену в ґорлицкым повіті стоіт в пілперечности з історийом тых земель і рольом лемківской соспільности в місцевій культурі» – констатує Клявдия Збєґєнь.
Фот. Ґрафіка з архіву Музею Дворы Карвациянів і Ґладышів в Ґорлицях







