Як інформовав голова Русиньского културолоґічного клубу Юрій Шиповіч, 6-го новембра 2025-го року в Русиньскім народнім домі у Сваляві зышли ся членове Общества підкарпатьскых Русинів на своїм далшым планованім засіданю.
Зборы вів голова общества Михаіл Сарканич. Першым пунктом было честованя памяти вызначного русиньского вченого, етноґрафа, історіка і ґрекокатолицького священика Юрія Калмана Жатковіча, котрого 170 років од народжіня сьме собі недавно припомянули.
„Тот просвітитель робив у Стройні цілый жывот. Ту коло церькви і быв похороненый. О тім пункті з рефератом выступив Микола Рішко,“ інформовав Шиповіч.
Другов темов засіданя было обговоріня і голосованя о тім, жебы звернути ся до уряду міста Свалявы односно выголошіня старой містьской ратуші за памятку архітектуры містного значіня. Так само одголосовало ся, жебы додати до зверненя і підписы далшых меншыновых орґанізацій Свалявщіны.
На кінцю засіданя участны поздоровили голову Ревізійной комісії Общества підкарпатьскых Русинів – Василя Шетелю, котрый одсвятковав юбілей – 70 років.
Юрій Калман Жатковіч
Ґрекокатолицькый священик Юрій Калман Жатковіч (14. 10. 1855 р. – 25. 9. 1920 р.) окрем душпастырьской роботы быв і културно актівный, занимав ся історійов і етноґрафійов Русинів. При публікованю своїх статей хосновав і псевдонімы, а так го можеме найти підписаного наприклад як Денеша Жатковіча ці Денеша Атю.
В мадярьскім академічнім журналі Századok у 1890-ім році публіковав першу професіоналну аналізу історіоґрафії Русинів. Жатковіч написав і далшы вызначны творы із тых областей. Мож спомянути, же написав історію борьбы Мукачовской ґрекокатолицькой єпархії проти покровительства Яґерьской римокатолицькой діецезы, обробив етноґрафію Русинів, котру выдав під назвов Етноґрафіческый очеркъ угро-руськыхъ, а написав і серію штудій о вызначных особностях Ґрекокатолицькой церькви.
Юрій Жатковіч занимав ся і тлумачіньом літературы. На мадярьскый язык перевів много творів російскых і україньскых авторів, а став і членом Угорьскоского історічного общества і Общества Тараса Шевченка у Львові. Жатковіч быв твердо проти мадярізації, і бойовав за право хосновати кіріліцю і церьковнославяньскый язык про ґрекокатолицькых Русинів.
Фото: Микола Поцко.







