Як інформувал Музей Лемківской Кульуры в Зындрановій, 24. листопада/новемра 2025 р. в його порогах гостила Міністер Культуры і Нацийональной Спадковины, Марта Цєнковска.
Марта Цєнковкса в тот ден перебывала на ошбыри підкарпатского воєвідства. Вчас приізду до Зындрановы товаришыл ій посол Бартош Ромовіч, Віцеведучый Парляментарного Клюбу Польща 2025 – Третя Дорога.
По музею гостів опровадил Богдан Ґоч, ведучый Товарисвта для Розвитку Музею Лемківской Культуры в Зыдрановій. Запрезентувал колекцию, яка засвідчат о богатстві лемківской материяльной і духовой спадковины, але і вельовіковій бытностни в Карпатах. «Візита Пані Міністер і Пана Посла в Музею Лемківской Культуры з Зындрановій то для нас і цілой лемківской соспільности велика гордіст і барз высокє выріжніня» – інформувал Музей.
В тот ден міністра візитувала і другы інституциі культуры і музеi на обшыри підкарпатского воєвідства. Найперше была в Коросні, а пак м.ін. зашла до Музею Нафтового і Ґазового Промыслу.
«А тымчасом рішыл єм вказати нашому гостьови іщы єдно выняткове місце – Музей Лемківской Культуры в Зындрановій через поколіня веденый локальном лемківском соспільністю. Днес в його розвиток є заанґажуваный м.ін. Богдан Ґоч, актуально заступця бургомайстра Дуклі. В музею находят ся м.ін. захована з 1861 р. лемківска хыжа та чысленны нарядя і ґратя хоснуване през Лемків в істориі» – писал посол Ромовіч.
Музей Лемківской Культуры в Зындрановій то найстаршый і найбільшый того рода музей в Польщы, якій презентує памяткы істориі і культуры Лемків.
Початкы його істнуваня ідут од стрічы з 17. серпня/авґуста 1968 р. в Білянці. Там же прошла нарада при присутности лемківскых діячів. Были то Федір Ґоч, Михал Доньскій, Михал Дзвінка, Павел Стефановскій, Леон Ґаль, Ярослав Трохановскій та Федір Кузяк. Стріча закінчыла ся покликаньом до жытя Музейной Рады і Ізбы Памяток Лемківской Культуры в Зындрановій. Прото тіж офіцияльный початок музейной діяльности то 18. серпня/авґуста 1968 р. Музей початково фунґувал як Хыжа Памяток Лемківской Культуры. Через долгы рокы вюл го, збераючы фурт артеракты, Федір Ґоч.
фот. Бартош Ромовіч | Facebook








