Днешня Неділя по Богоявленїю нам указує на темноту а світло. Ісус по увязніню Йоана приходить до Капернаума, до краю Забулон а Нефтали. Наповнюючі слова пророків. Народ, котрый сидів в темноті, увидів велике світло.
Святе Писмо нам описує події з темнотов а світлом. В Старім завіті, коли Бог посылать Мойсея, жебы выжадав у фараона в Еґіпті пропущіня выбраного народа з еґіптьского рабства, Фараон не хоче ся повиновати. А наслідком того надходять еґіпетьскы раны. А єдна з тых ран была темнота, котра была три дні. Святе Писмо нам на многых місцях описує, што ся одбывало в тім часі той темноты. Якый страх, яка неістота. Люде не могли ся гнути з місця. Боячі ся, ці дахто не нападе, або до дачого не наразать, або даґде не падуть.
Тота темнота залягла над цілый Еґіпт. Но Бог зробив розділіня. Бо в краю, де жыв выбраный народ, было світло, там темнота не мала моци. А чом? Бо Бог быв з нима. Іншы місца были в темноті, котра была такым дзеркалом той духовной темноты ідолопоклонства Еґіпта.
Друга подія ся одбыла, коли фараон по десятій рані, кедь настала смерть первородных, не же пропустив выбраный народ, але скорше аж выгнав, боячі ся, што іщі може прийти на Еґіпт. Но, коли народ одышов, фараон сі подумав, же недобрі зробив, же пустив народ гет, а так ся пустив з войском за нима. Як їх люде увиділи, пали до малодушности. Но Мойсей їх заспокоїв. Не бійте ся, тадь з нами є Господь.
А Бог указав знова знамена. Появив ся стовп, котрый через день быв як стов дыму, указуючій дорогы, а в ночі як огняный стов. Но перед тым як перешли через Йордан, стало ся велике чудесне діло. В ночі, коли ся приближовав фараон з войском, ся тот стовп став огняным світлым зо стороны ізраїля, але темным зо стороны фараона і його войска. Знова так Бог указав, же де є Бог, є світло. Де не є Бога, є темнота.
Так і то днешнє слово указує на народ сидячій в темноті, не тілесній, але духовній. А приходить світло. Хрістос є тым світлом. Но оно світить лем тым, котры хотать. Бо Бог решпектує нашу слободну волю. Ісус на іншім місці говорить, же світло пришло на світ. Но люде веце полюбили темноту, бо їх діла были планы. Хрістос приношать світло, но діавол старать ся утримовати в темноті. Указуючі на гріхы, тримати в страху зо світла.
Но што робити, жебы дати ся просвітити? Треба зробити єдно! Обернути ся ку світлу. Дати ся просвітити. Доволити, жебы то Хрістове світло просвітило душу, одношіня в родині, селі, парохії, місті, у світі. Бог тото робить, бо Його світло все світить, од нас хоче лем єдно: повісти хочу і доволюю, Господи, жебы ня твоє світло просвітило.
А так самы будеме одражати на собі то світло, будеме видіти на дорогу: же наш жывот ту не є вічно, же є і смерть, але она є лем переход ку жывоту, но жывоту в радости, або жывоту в муках, бо є і вічне блаженство і вічна мука, світло, же терпішного світа є недостойне той славы, котра ся мать на нас выявити, і быти про другых світлом на дорозі жывота. Хрістос раждаєтся!
В неділю, 25. януара 2025 р., о 9.00 год. проґрам «Слово», котрый реалізує єромонах Маркіян, ЧСВВ. Повторіня 25. януара 2025 р. о 12.00 год. і 26. януара 2026 р. о 2.00 год. за русиньскым часом.







