В найблизшый вікенд в Музею Iсториi Польскых Жыдiв POLIN в Варшаві язык стане ся головным геройом стріч, бесід і творчого діяня. З нагоды Медженародного Дня Материньского Языка музей просит на цикль подій, обзераня часовой выставы «Сила слів» та варштаты посвячены языкам. Серед запрошеных гости не бракне представника лемківской меншыны.
Єдным з центральных пунктів проґраму буде стріча пн. «В языкм языку бє серце?», котра одбуде ся в неділю 22. лютого/фебруара 2026 р. о 16.00 год. Орґанізаторы пропонуют, жебы разом подумати о тым, што так фактичні означат выражыня материньскій язык. «Ци все іде выключні о польскій язык? А може то штоси веце – язык хыжы, реґіону, спільноты, емоций?» – звідує орґанізатор.
Підчас стрічы являт ся звіданя о границі медже языком, гваром, діалектом, та того, хто вызначат тоты границі: хоснувателі языка, языкознавці ци уставодавці? Тема реґіональных языків фурт вертат в публичній дебаті і леґісляцийных дискусиях. Стріча в Музею Полін має быти простором діалоґу медже ріжныма досвідчынями – ци то практиків і діячів, ци осіб, якы занимают ся науком і правом.
До бесіды орґанізаторы запросили представників трьох меншын: шлезской, кашебской і лемківской. Кашебскій голос буде репрезентувала Мартина Бунда – писателька і журналистка, номінувана до Нагороды Ніке. Шлезску меншыну репрезентувал буде Марцін Мусял – літературознавця і спілавтор книжкы «Kiedy umrze ślōnsko godka».
Лемків репрезентувал буде редактор нашого радия та його спілтворця – Демко Трохановскiй, так само участник науковых конференций, што тыкают русиньского языка. Єст автором языковых авдиций: Языковый Гокус Покус та Слововиця, редактором і коректором порталю lem.fm, тлумачом і коректором лемківскых версий сайтів www. В роках 2000–2010 был членом редакциі двомісячника «Бесіда», в роках 2007-2014 был членом Інтерреґіональной Рады Русиньского Языка. В роках 2000-2008 был членом Головного Заряду Стоваришыня Лемків. Актуальні єст віцеведучым Стоваришыня «Руска Бурса» в Ґорлицях.
Стрічу буде вела Даґмара Манька-Візор – в Музею Полін робит од 13 років, тепер одповідальна за Секцию Антидискримінацийных Проґрамів, яка занимат ся м.ін. проґрамом бадань і протидіяня антисемітизмови, ксенофобіі і інчым формам дискримінациі, орґанізацийом школінь для служб. Выховувала ся на Шлезку, частично в шлезскій родині, має тіж кашебскє коріня.
Підчас стрічы участникы побесідуют і о практичных річах – де і в якій спосіб мож вчыти ся марґінализуваных/малых ци реґіональных языків, ци доступ до едукациі в тых языках єст реальный, якє єст інституцийональне підпертя і чого фурт бракує.
«До бесіды запросили сме особы, якы репрезентуют ріжны языковы досвідчыня: кашебску, шлезску і лемківску соспільности. Разом глядати будеме одповіди на звіданя, в якым языку бє серце. (…). Побесідуєме о тым, коли язык підперат реляциі і почутя приналежности, а коли стає ся джерелом напятя – особливо в ситуациях, коли в публичным простори домінує єден язык і єден модель комунікациі» – заохочат орґанізатор.







