«Слово» – 2-га неділя Великого посту – неділя, 9.00 год.

Перешов з Божов благодатьов другый тыждень святого Посту. Того благодатного, Богом дарованого часу. Часу, коли маме ся заставити, задумати над своїм жывотом. Так, як ся то молиме в молитві преп. Єфрема Сірійского в часі постных Богослужінь.

Там чуєме слова: Господи, дай мі видіти мої согрішіня. Тоты слова нам денно припоминають: дай мі видіти мої согрішіня, мої впаджіня. Но не лем на то, жебы познати, признати собі. Бо то бы было мало. Посмотьме на Юду, котрый приходить меджі архієреїв, коли приношать назад мішок з пінязьми. І говорить: Я согрішыв, бо єм запродав невинну кров. Но они йому на тото одповіли: Што нас до того? Ты видиш. Ты видиш, што єсь зробив. Ты сам пришов ку нам, ты просив стрібернякы, жебы Його запродати. Нас до того не тягай. Мы з тым нич не маме.

А так одшмарив стрібернякы, одышов і бідно закончів свій жывот. Бо остав лем на тым познаню, признав свій гріх. Але не ішов дале. А якраз о тім є днешнє Євенагеліє.

Ісус пришов до Капернаума, посходило ся много. Єдны, жебы пагльовали як звірь на свою корысть, за што бы могли його поїмати. Потім тоты, котры пришли, жебы чути штось інтересне, штось нове. Але были там і такы, што пришли щіро, жебы чути і прияти Хрістовы слова. Ісус вдиів до їх душ, чітав як в отвореній книзі. А преці подавать своє слово. А тогды ся одбыла єдна подія.

Приходять четверо, котры несуть невладного. Як пришли, не могли войти. Так ідуть на стріху, пробили повалу і спустили го перед Ісуса. А теперь вшыткы чекають, што буде наслідовати. І тоты, котры з віров, же Ісус може выздравити, чекають, же його выздравить. Но Ісус отворять свої уста і повідать: Довіряй сыну, одпущають ся тобі твої гріхы.

Такы слова нихто не чекав. Не чакали ани тоты четверо, котры суть зачудованы, скламаны, бо чекали його ослободжіня од хвороты. Фарізеї в думках такой реаґують: Хто він, што сі особує таке богозневажливе слово повісти, тадь хто може одпущати гріхы, як не Бог єдиный?

Но мали правду, лем Бог то може зробити. Лем забыли або не виділи єдно, же стоять перед Богом. А Ісус видів до їх душ і говорить їм: Чом так плано роздумуєте у своїх сердцях? Што легше повісти, одпущають ся тобі гріхы, або встань возьмий постіль а ідь?

Ту маме одповідь, што робити в пості. Мы просиме: дай нам видиіти нашы согрішіня, але не остати на тім, але іти ку Ісусови, котрый нас досконало познать, а з радостьов приймать, жебы смьме могли і мы учути: Довірюй, одпущають ся тобі гріхы. Слава Ісусу Хрісту!

В неділю, 8. марца 2026 р., о 9.00 год. проґрам «Слово», котрый реалізує єромонах Маркіян, ЧСВВ. Повторіня 8. марца 2026 р. о 12.00 год. і 9. марца 2026 р. о 2.00 год. за русиньскым часом.