Як інформовав голова Русиньского културолоґічного клубу Юрій Шиповіч, у віторок 17-го марца 2026-го року вмер Михаіл Завадяк, лікарь, русиньскый актівіста із Підкарпатя, автор дакілько книжок. Вмер у віці 89 років
Завадяк, котрый быв автором або співавтором десяток научных робот і шестьох книжок, быв честным членом Русиньского літературно-културного общества і членом свалявского Общества підкарпатьскых Русинів.
Хотів літати, став лікарьом
Народив ся Михаіл Завадяк 18-го октобра 1936-го року у многодітній родині в селі Новоселиця на Підкарпатьскій Руси.
До школы наступив в роднім селі, але в 1949-ім році, коли вже Підкарпатя было частьов Україньской совітьской соціалістічной републікы, родина ся переселила на юг Україны, до втогдышньой Ізмаіловской области (актуално Одеська область), до села Тепліця, з робочіх причін. Но в 1951-ім році вернули назад на Підкарпатя, де Михаіл Завадяк докінчів семирічну школу.
Дітваком снив быти пілотом, але не склало ся. Родічі дали го на штудіїї до Берегівской фелчарьско-акушерьской школы (рр. 1951 – 1954). Дале быв рік практікы, а пак повинна служба в армії.
В роках 1961 аж 1967 штудовав медицину на Ужогорьскій державній універзіті. В 1980-ім році успішно оборонив наукову дізертацію на Одеській лікарьскій універзіті.
Карьєру збудовав в санаторній справі, чому присвятив цілый свій жывот. В роках 1967 аж 1974 быв терапевтом-ревматолоґом в санаторії Синяк. А од року 1974 до року 1996 быв заступником головного доктора в санаторії Сонячноє Закарпатя. Так само робив доктором-ґастроентеролоґом в санаторії Сонячна Поляна.
Є автором і сполуавтором близко 100 фаховых научных публікацій і шестьох книжок, окрем того мав запатентованы лічебны методікы в области ґастроентеролоґії.
Русиньскый актівіста і писатель
Паралелно із свойов професійов брав актівну участь в русиньскім общественно-културнім русі на Підкарпатю, головно в 1990-ых і 2000-іх роках. Быв прихыльником автономії Підкарпатя. Перед референдумом із 1-го децембра 1991-го року, котрый рішыв і о автономнім статусі Підкарпатя, Завадяк публіковав у ґазеті Закарпатська правда статю на оборону автономії Русинів під назвов Най бы жыв русиньскый ґен.
Од 1996-го року быв членом свалявского Общества підкарпатьскых Русинів. Брав участь на шестьох засіданях по собі Світового конґресу Русинів.
Быв заступником председы в Крайовім обществі підкарпатьскых Русинів. Так само перу Михаіла Завадяка належыть дакілько публікацій о Русинах.
Ту мож спомянути книжку під назвов Фолклор подкарпатськых русинов Мараморощины, котру склав вєдно із Михаілом Кеміньом. Цінностьов і унікаткостьов їй наповніня суть найзнамішы пословіці, гаданкы, леґенды, фразеолоґізмы, тексты народных співанок, котры ся до днешнього дня сохранили в тій части Підкарпатя, котра перед тым была частьов Мараморошского краю Підкарпатьской Руси.
Михаіл Завадяк быв сіґнатарьом многых одкрытых писем, в котрых жадали ся права Русинів на Україні, і котры были адресованы наприклад Конштітучному суду Україны, головам областных державных адміністрацій ітд.
На тему еколоґії Підкарпатя писав у своїй книзі Русини карпатські випростуються. Вічная память!
Фото: Каріна Муляр.







