Сумар дня на 16. червця/юнія 2026 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 16. червця/юнія 2026 р.

Святкуваня в Меджелабірцях – Ден Русинів Словациi i 35 рокiв Світового Конґресу Русинів

В вікенд 12.-14. червця/юнія проходило святкуваня Дня Русинів Словациi, а при тым i 35. річниці од 1. Світового Конґресу Русинів. До Меджелабірців пришли гості з держав, де жыют Русины. Участны были і члены Світовой Рады Русинів – Штефан Лявинец з Мадяр, Ґеорґій Фірцак з Румуніі, Мартін Караш зо Словациі, Андрий Трохановскій з Польщы, Михайло Фейса з Сербіі, Ян Чопік з Чех, Микола Бобинец з Украіны, Любомир Медєші – делеґат Пілніной Америкы, і голова Світового Форуму Русиньской Молодежы Свєтлана Бойчук, а тіж честный член Рады – Андрий Копча.

Подля пляну святкуваня зачало ся в пятницю бесiдом з участниками Конґресу з 1991 р. В суботу одбыла ся конференция пн. «35 років Світового Конґресу Русинів», яка была посвячена рефлексиям на тему Конґресу i плянам на будуче. В єй рамках переданы были памятковы плякєты для членьскых орґанiзаций. На подii вручена была і нагорода ім. Івана Манайла «Pro Arte Ruthenorum 2026», котрой тогорічным лавреатом стал проф. Павел Роберт Маґочій. Премiю за неприсутного проф. Маґочія одобрала проф. Олена Дуць-Файфер. Дальше проходили центральны святкуваня – процесия містом, зложыня вінця при памятнику дiяча Михаіла Вацлавского, ґаляпроґрам i презентация фiльму «Потопа» разом зо стрiчом з акторами. В неділю одбыли ся богослужыня, а подія офіцийнi закінчыла ся святочным засіданьом Світовой Рады Русинів.

«Лемкiвскiй триптих “На выгнаню”. Сучасна поезия Русинiв Польщы» – презентация книжкы

23. червця/юнія о год. 14:30 в ректоратi Пряшiвского Унiверситету одбуде ся презентация новой книжкы Валерия Падяка пн. «Лемкiвскiй триптих “На выгнаню”. Сучасна поезия Русинiв Польщы». Публикация є посвячена трьом лемкiвскым поетам – Несторови Репелi, Петрови Мурянцi i Володиславови Грабанови. Падяк до проблематикы приступує зо статьом, яка представлят сучасну лемківску поезию в шыршым історичным контексті. Окремы поеты сут пак презентуваны біоґрафійом і контекстуальном анализом iх творчости, вєдно з авторскым выбором iх творів. Кєд iде о наголовок, Валерий Падяк пояснят, што сучасна лемківска література є рефлексийом творчой інтеліґенциі на факт выгнаня з Лемковины в 1947 р. По падіню тоталітарного режіму в Польщы дали о собі знати нараз три поколіня лемківскых писателів, зато триптих Падяка мат быти літературным портретом трьох репрезентантів поезиі на выгнаню.

Будучы культурны подii

21. червця/юнія в Ґалицийскым Мiсточку в Новым Санчы одбуде ся XXIII Карпатска Бесiда, подія посвячена культурі і традициям Карпат. В проґрамі заплануваны сут выступы фольклорных ґруп з Польщы і Словациi, котры презентуют музику, танці і обряды ріжных карпатскых реґіонів. Підчас подіi буде тiж ярмак выробів ручной роботы, показы і варштаты. Вступ на подію є безплатный. Карпатска Бесіда має характер родинного свята культуры.

В днях од 19. до 25. липця/юлия в Новым Санчы буде проходило Свято Дiти Гiр. То медженародный фольклорный фестіваль, в котрым берут участ дітячы ансамблі з ріжных гiрскых реґіонів світа. В подіi бере участ около 400 діти в віку од 7. до 14. років. Ансамблі презентуют традицийну музику, танец і культуру своiх держав. Проґрам обнимат спільны концерты, короводы і выступы на сценах під одкрытым небом. В попередніх едициях подіі участ брали ґрупы з ріжных континентів – Европы, Азиі, Африкы та обох Америк, котры репрезентували многы державы. В істориі фестівалю выступували ансамблі з около 70 держав світа.

Од 31. липця/юлия до 2. cерпня/ авґуста пройде Кромер Фестіваль Біч 2026. Тогорічна, 12. едиция подіi буде проходила під гослом «одкрытя», презентуючы менше знаны творы давной музикы та іх сучасны інтерпретациі. В проґрамі найде ся шіст концертів, котры лучат звукы ренесансу і бароку з елементами джазу, імпровізациі і модерны аранжациі. Орґанізаторы підкрисляют, же подія промує культурне дідицтво і зміцнят позицию Біча на культурній мапі реґіону.

Фотоґрафiя: Facebook, fot. Kinga Ptak