Як інформовав вебсайт Общества приятелів Підкарпатьской Руси, Масариків меджінародный културно-освітній центер приготовив нову выставу під назвов Чехословацьке столітя в Кірґізії, котру буде мож видіти в просторах Дому народностных меншын в Празі од 17-го авґуста до 10-го септембра 2026-го року.
Выстава презентує унікатну історію чехословацькых осадників, котры перед сто роками одышли до втогдышньой совітьской Середньой Азії, жебы брати участь на будованю нового промыслового центра на теріторії днешньой Кірґізії.
Як у своїй статі пише Ерік Лукас, окрема увага є дана Русинам із Підкарпатьской Руси, котры творили вызначну частку чехословацького выробного кооператіву Інтергелпо. Підкарпатьска Русь в меджівойновім періоді была областьов, в котрій мала ідея соціалной справедливости і будованя нового общества великый вплив. Зато дакілько десяток Русинів прияло вызву, жебы брати участь на тім утопістічнім проєкті, котрый мав помочі індустріалізації Совітьского союзу.
Выстава одпрезентує курту часть із резултатів обще першого сістематічного баданя судьб русиньскых участників Інтергелпа на теріторії днешньой Кірґізії. Выстава тым одкрывать дотеперь непознату капітолу русиньской історії. Першый раз приносить погляд на долю Русинів, котры вырішыли добровольно одыйти із демократічной Чехословакії до Совітьского союзу, де очековали наповніня їх ідеалів соціалной справедливости і ліпшу будучность про себе і свої родины.
До Кірґізії в роках 1925 – 1932 пішли довєдна чотыри транспорты і єден меджітранспорт, котры там привезли понад тісяч чехословацькых осадників. Меджі нима было і 68 Русинів. Аґітовав Русинів на Підкарпатьскій Руси окрем іншого депутат за Комуністічну партію Чехословакії із Мукачова – Емануіл Шафранко.
І якраз Підкарпатьска Русь стала єдным із найважнішых джерел новых членів кооператіву. Русины брали участь на будованю фабрик як і далшой важной інфраштруктуры, і стали частьов многонародностного оточіня Інтергелпа. Подля людей, котры тоты часы памятали, в 1930-ых роках в Інтергелпі были членове 17-ох народностей, котры меджі собов комуніковали мішанинов языків, яку з гумором означовали як інтергелпівскый язык.
Інтересностьов є, же в Інтергелпі жыв од 1925-го до 1938-го року вєдно з родічами і молодый Александер Дубчек, пізнішый вызначный чехословацькый політік словацького походжіня. Із отцьом вернули ся в році 1938 до Чехословакії, но його мама із старшым братом одышли із утопітічного проєкту уж в році 1935.
Выстава, самособов, занимать ся шыршым поглядом на історію Інтергелпа, но першый раз є презентована і історія Русинів у тім проєкті.
Імпулзом ку выникнутю выставы была співпраца їй автора Еріка Лукаса із Посолством Чеськой републікы в Астані при рихтованю споминовых подій ку сторічніці приходу першых чехословацькых осадників до Бішкеку 24-го апріля 1925-го року. Першый раз была одпрезентована в рамках фестівалу Велика місія в Бішкеку, пак была наіншталована в Народнім історічнім музею.







