Сумар дня на 5. серпня/авґуста 2026 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 5. серпня/авґуста 2026 р.

Никыфор для поетесы з Білянкы

Як уж сме споминали, підчас 46. Лемківской Ватры на Чужыні в Михалові Нагороду імени Никыфора, признавану за ціліст діяльности для лемківской культуры, отримала Штефанія Трохановска. Поетеса і долголітня орґанізаторка діяльности Ансамблю Пісні і Танця «Лемковина” была вшанувана за своє заанґажуваня в захованя і розвиток спадковины Лемків. Вручыня нагороды одбыло ся 31. липця/юлия, при одкрытю тогорічной Ватры. Лявдацию выголосила професор Олена Дуць-Файфер, яка припомнула богатый доробок лавреаткы і єй долголітню працу для лемківской спільноты. Підкрислила тіж єй ролю в будуваню позициі ансамблю «Лемковина» та підпору, яку протягом вельох років давала свойому мужови, Ярославови Трохановскому – Маестрови, творці і долголітньому кєрівникови ансамблю. Штефанія Трохановска, народжена в 1951 році в родині Канів выселеній в акциі «Вісла», од декад анґажує ся в культурну і літературну діяльніст. З причыны неприсутности на подіі нагороду одобрал в єй імени Севериян Косовскій. Орґанізаторы підкрисляли, же єй праца і одданя принесли вымірный хосен цілій лемківскій спільноті.

Рафал Шыдловскій новым Полномічником Нижньошлезского Воєводы дс. Нацийональных і Етнічных Меншын

Нижньошлезска воєвода Анна Жабска покликала Рафала Шыдловского на становиско Полномічника Нижньошлезского Воєводы дс. Нацийональных і Етнічных Меншын. Заступил він на тым становиску Марийолю Абкович. Рафал Шыдловскій од років звязаный є з Нижньошлезскым Воєвідскым Урядом во Вроцлаві. Тепер кєрує Департаментом Розвитку і Територияльной Спілпрацы. Спілпрацувал і з дотеперішнім Полномічником до справ меншын, одповідаючы медже інчыма за реализацию Проґраму соспільной і громадяньской інтеґрациі Ромів в Польщы на рокы 2021-2030 на обшыри нижньошлезского воєвідства. До задач представника належыт координувати діяня урядовой адміністрациі для нацийональных і етнічных меншын, підперати охорону прав меншын, протидіяти дискримінациі і спілпрацувати з самоурядами і соспільныма орґанізациями. Дотеперішня полномічничка Марийоля Абкович подякувала представникам нацийональных і етнічных меншын, соспільным орґанізациям, самоурядам і інституциям за спілпрацу. Підкрислила значыня діалоґу і взаімной пошаны в будуваню порозуміня. Поґратулювала тіж Рафалови Шыдловскому, же обнял функцию, і задеклярувала підпертя і готовіст до діліня ся своім досвідчыньом на хосен вшыткых меншыновых соспільности.

Дезидерат соймовой Комісия до Справ Нацийональных і Етнічных Меншын в справі вчыня кашебского языка серед чужынців

Соймова Комісия до Справ Нацийональных і Етнічных Меншын згідні приняла дезидерат, якій тыкат доступу до наукы кашебского языка для вшыткых школярів, котры жыют на обшыри, де ся го хоснує, незалежні од громадянства. О справі од долшого часу бесідувано в кашебскым середовиску, котре старало ся о зміну теперішніх принципів. Комісия звернула увагу, же кашебскій язык єст єдиным в Польщы реґіональным языком, а його охорона і розвиток выникают так само з державного права, як і медженародных зобовязань. В принятым становиску підкрислено, же о можности наукы реґіонального языка повинно рішати предовшыткым місце замешканя, а так само охота його познаваня, а не громадянство школяря. Члены комісиі вказали тіж на соспільны і едукацийны арґументы. В іх опініі уможливліня наукы кашебского языка дітям чуджоземців, што жыют на Кашебах, може сприяти інтеґрациі з локальном спільнотом і підперати захованя языка через звекшаня чысла його хоснувателів. Комісия зазначыла тіж, же чысло школярів без польского громадянства заінтересуваных науком кашебского єст тепер невеликє, зато евентуальне пошыріня доступу до занят не повинно спричыняти додатковых коштів ци орґанізацийных проблемів. В звязку з тым парляментаристы звернули ся до Міністра Едукациі о чергову анализу обовязуючых переписів і практикы іх стосуваня в обшыри реализуваня наукы кашебского языка через школярів, што не мают польского громадянства.