lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
No Result
View All Result

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
No Result
View All Result

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Александер Духнович (біоґрафіа)

Богдан Ґамбаль Богдан Ґамбаль
30. 3. 2015
» Вісти

Василь Сочка-Боржавин

Александер Духнович (біоґрафіа)

Б істориі национального вздвигу і народів бывшой Австро-Мадярской Імпериі на барз важну епоху зложыли ся сороковы-шістдесяты рокы XIX столітя. І для русиньского народу была то епоха национального одроджыня, котра дала нашій істориі і літературным традициям плеяду выдатных будителів-просвітителів.

Медже тыма великыма личностями центральне місце занимат каноник Пряшівской Єпархіі – геніальний педагог, национальний поета, драматург, мыслитель, історик, публі­циста Александер Духнович (1803-1865). (…)

В літературі национального одроджыня Підкарпат скых Русинів акуратні голос Александра Духновича прозвучал з небывалом силом, голос гуманіста і демократа, голос основоположника русиньской педагоґікьі і драматурги, го­лос составителя першых нашых літературных альманахів і підручників, автора найпопулярнійшого молитвенника „Хліб души”, автора Гымну „Подкарпатскіі Русиньх, оставте глубокый сон” і национальной пісні „Вручаніє” – „Я Русин бьш, єсмь і буду, я родился Русином…”.

Вродил ся Александер Духнович 24 квітня 1803 рока в малым підбескідным селі Тополя на Снинщыні, де його отец Василий Духнович обслугувал парохіян в старенькій деревяній церкви, побудуваній без желізных клинців в році з округлым числом 1700. Мати нашого писателя, Мария, бьша дівком священника Івана Гербрія. Отец, роду свому вірний Руснак, старал ся, штобы його улюблений сын бьш выхований в патріотичным русиньскым дусі.

Основы грамотности малий Александер спочатку присвоіл коло родичів, якы з Тополі переселили ся на фару до Стащына, а дале в уйка по матери в русиньскым селі Старина і в дяка, коло діда Івана Герберія, в селі Клокочові недалеко од Собранец. Там в Клокочові, як споминат Духнович в своій автобіографи, нелюблений дяк „підкріп- лял мене тым, же неділями давал в церкви чытати Апостола і Вірую, што воздвигало мою бодріст…”.

В 1813 році одвезли десятилітнього Александра до ужгородской народной школы, де три рокы вчыл ся під руком учытели Івана Беньовского і Антония Бема. Потім перешол до ґімназиі, де закінчьш шіст кляс. Сему і осму клясу гімназиі з предметом філософії выходил в Кошьіцях, а теологію студиювал в богословскій семінариі в Ужгороді. По закінчыню богословской семінариі пряшівскій єпископ Григорий Таркович принял молодого священника на становиско єп­хіального писаря; але не забезпечиш му необхідних социяльно-бытовых потреб, на што пізнійше Духнович скаржыл ся в своій автобіографіі.

Промучывшы ся три рокы коло „чудного і скупого” єпископа, Духнович вертат ся до Ужгорода і піднимат робо­ту домашнього выхователя в піджупана Штефана Петровая. А в 1833-1838 роках уж обслугує богобійных Русинів в селах Комльоша (Хмельова) коло лемківской Конечной і Біловежа під Бардейовом. Одтале на запрошыня Мукачівского єпископа Василия Поповича зас переселят ся до Ужгорода, де од 1838 рока аж до кінця 1843 з поводжыньом трудит ся в резиденциі єпархіального управліня. Ту має можливіст ознаємити ся з богатом бібліотеком, яку основал великій наш архієрей Андрий Бачыньскій. Зас зносины з великым нашым вченым Михаілом Лучкайом і ерудуваным єпископом-патріотом Василийом Поповичом іщы біль­ше поглубляют национальны почутя Александра Духновича, його славяньску віру в свій нарід.

В 1843, на жычыня єпископа Йосифа Гаганця, Духно­вич остає каноником Пряшівской Єпархіі, але вертат ту лем початком січня 1844 рока.

Біографія нашого будителя і до того часу бьта бога­том в подіі, але пряшівскій період його творчости і культурно-патріотычной діяльности было найдолжшым і найбільше плодотворным. Продолжал ся він аж до кінця жытя.

В Пряшові Духнович створил своі знамениты педаґоґічны, історичны, церковно-теологічны, філософічны і публицистичны труды, там зложьш літер атурны альманахы „Поздравленіє Русинов на год 1851 от Литературного заведенія Пряшовскаго” (Відень, 1850) і „Поздравленіє Русинов на год 1852″ (Відень, 1851). Там опрацувал нашы першы календарі-місяцесловы. В Пряшові были написаны найліпшы вершы Духновича, знаменита афоризмы, патріотичны медитациі і басні.

В Пряшові, під патронатом єпископа Йосифа Ґаганця, Александер Духнович орґанізувал „Литературноє заведеніє Пряшевскоє”, членами якого бьши не лем русиньскы писателі, але і словацкы (…).

Та назвийме хоц лем найголовнійшы труды великого будителя з того пряшівского періоду:

  • „Книжиця читальная для начинающих” (Будапешт, 1847) – перший шкільний підручник, написаний милозвучным русиньскым языком і перевыданий іщы двараз в Будапешті.
  • „Краткій землепис для молодых Русинов” (Перемышль, 1851).
  • „Сокрагценная грамматика письменного русского языка” (Будапешт, 1853).
  • „Народная педагогія в пользу училищ и учителей сель- ских”, Часть І (Львов, 1857).

В 1850 році в Перемышли бьша выданя клясычна шту­ка Духновича „Добродітель перевьісшаєт богатство”. Тота сценічна штука, написана на основі народной бесідьх околиц Старины і Стащына, бьша в нашым краю барз популярном не лем в другій половині XIX столітя, але і в 20. роках XX віку. (…) она з поводжыньом є выставляна дома і за гра­ницями Словациі пряшівскым Театром Александра Духно­вича і в нашых часах.

Окреме мусиме повісти пару слів о церковно-літургічных книгах нашого каноника Пряшівской Єпархіі. Бо в 1851 році были в Будапешті выданы його „Литургическій катехизис” і знаменитий „Хліб души”, или набожныя молитвы и пісни для восточныя церкви православных христіан”. А в 1854 році в столици Мадярщыны бьш напечатаний „Молитвенник для руских дітей”. Тоты молитвенны книгы, особливі „Хліб души” пізнійше більше раз перевыдавали ся не лем на Підкарпатскій Руси і на Пряшівщьші, але і в Америці, в Югославіі (і в Галичыні – Ред. „ЛР”).

Історичны труды Духновича вьщавали ся посмертно в Росиі. Латиномовна рукопис „Исторія Прашевской єпар­хій” з аднотацийом 1846 рока бьша переведена К. Кустодієвьім на рускій язык і напечатана в Санкт-Петербурґу в 1877 році. А „Истинную исторію Карпато-Россов или Угорских Русинов” стараньом професора Московского Університету Федора Аристова напечатали в Москві в 1914 році. (…)

Многы творы Александра Духновича долгыма роками лежали в рукописах, бо русиньского вьщавництва за жытя нашого будителя не бьшо ани в Ужгороді, ани в Пряшові; вшыткого што бьшо ним написане, не встиг опубликувати ани во Відни, ани в столици Мадярщыны, ани в Росиі, ани в Перемышли і во Львові. Та вшыко єдно – основны творы дішли до чытателів, до почытателів його таланту. І стал ся Духнович признаным духовым отцьом свого народа уж за жытя. (…)

Вмер Александер Духнович 29 марця 1865 рока пізно вечером, о єденадцетій годині. Поховали го в крипті Кафе­дри Св. Йоана Крестителя в Пряшові.

Поміщена біографія Александра Духновича є частю обшырнійшого тексту Василя Сочкы-Боржавина під тым самым наголовком, поміщеного в його книжці „Будителі Подкарпатськых Русинов”, Ужгород, 1995.

публикация за Лемкивскій Річник 2003

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ЛЕМКІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

ShareTweet

Повязаны дописы

Молитва прозвучала медже Святковом а Розстайным

16. 6. 2025

СКР выбрав свою раду і председу на далшый період. Далшый буде в Мадярьску

14. 6. 2025
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Спомож нас / Wesprzyj nas

Наш порталь можете чытати чысто дармо, але кєд маш охоту - можеш нас спомочы. Буде нам барз мило!

Жебы спомочы нас даком вплатом, без ниякых зобовязань, втисний притиск або зоскануй код QR.

Nasz portal jest darmowy, nie mamy (i nie chcemy) na nim reklam. Jeżeli masz ochotę - możesz wesprzeć naszą codzienną pracę.

Aby wspomóc nas jednorazową wpłatą, bez żadnych zobowiązań, kliknij przycisk lub zeskanuj kod QR.

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Nadawca / Про наше радийо
  • Cyfrowa Biblioteka RB / Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2025. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Manage Consent
To provide the best experiences, we use technologies like cookies to store and/or access device information. Consenting to these technologies will allow us to process data such as browsing behavior or unique IDs on this site. Not consenting or withdrawing consent, may adversely affect certain features and functions.
Functional Always active
The technical storage or access is strictly necessary for the legitimate purpose of enabling the use of a specific service explicitly requested by the subscriber or user, or for the sole purpose of carrying out the transmission of a communication over an electronic communications network.
Preferences
The technical storage or access is necessary for the legitimate purpose of storing preferences that are not requested by the subscriber or user.
Statistics
The technical storage or access that is used exclusively for statistical purposes. The technical storage or access that is used exclusively for anonymous statistical purposes. Without a subpoena, voluntary compliance on the part of your Internet Service Provider, or additional records from a third party, information stored or retrieved for this purpose alone cannot usually be used to identify you.
Marketing
The technical storage or access is required to create user profiles to send advertising, or to track the user on a website or across several websites for similar marketing purposes.
Manage options Manage services Manage {vendor_count} vendors Read more about these purposes
View preferences
{title} {title} {title}