Як інформовав Театер Александра Духновіча, в середу 9-го септембра 2026-го року добило сердце Валентіна Козменко-Делінде. Вмер у віці 75 років.
Театралный режісер, автор сценічных драматізацій, костімовый художник і высокошкольскый педаґоґ україньского походжіня підписав ся і під дакілько інсценацій Театру Александра Духновіча в Пряшові. Якраз теперь быв в процесі наштудованя новой в пєсы в русиньскім театрі, котра мала наплановану премєру на конець октобра.
Народив ся Валентін Козменко-Делінде 25-го януара 1951-го року в Київскій области, у втогдышній Совітьскій Україні. Театралну режію выштудовав на Киїйвскій націоналній універзіті театру, кіна і телевізії імени Івана Карпенка-Карого.
Абсолвовав стаж в московскім Театрі на Таґанці, пак два рокы робив режісера в Київскім руськім драматічнім театрі імени Лесі Українкы. Наслідно быв пять років режісером Київского академічного україньского драматічного театру імени Івана Франка. Як режісер діяв і в Московскім художественнім академічнім театрі.
В 1990-ых рокаx быв умелецькым шефом Київского націоналного академічного Молодого театру. В тім часі так само быв педаґоґом на універзіті Карпенка-Карого, котрой сам быв абсолвентом. У 1993-ім році чітав лекції із Сістемы Станіславского на універзіті в Ню Йорку.
По тім, як ся перебрав жыти на Словакію, як режісер співпрацовав із веце театрами. Пєсы, котры з драматічныма колектівами наштудовав, мож было видіти в Театрі Александра Духновіча, Театрі Андрея Баґaра в Нітрі ці на Сцені Йорік при Лальковім театрі в Кошыцях. У функції шефа драматічного колектіву быв у втогдышнім Штатнім театрі в Кошыцях (днесь Народный театер Кошыці) і в Театрі Йонаша Заборьского в Пряшові.
Із Театром Александра Духновіча не быв повязаный лем професіонално, але і пріватно. Якраз в нім нашов свою жывотну любов, із котров ся побрали, акторку Людмилу Лукачікову, котра днесь є умелецьков шефков драматічного колектіву в русиньскім театрі. Їх сын Крістіан продовжує в слідах няня, а так само уж співпрацовав як гостюючій режісер із пряшівскым ТАД.
На Словакії, котрой гражданом быв Козменко-Делінде од 2002-го року, так само занимав ся і педаґоґічнов діятельностьов. В 2008-ім році закінчів докторандьскы штудії в научній шпеціалізації теорія і історія театру, і оборонив дізертачну роботу під назвов Регабілітація Сістемы Станіславского.
І почас жывота на Словакії вертав ся на Україну, і быв кликаный на співпраці в різных україньскых театрах. За свою роботу быв оціненый дакілько нагородами на Україні але і в Польщі. Вічная память!
Фото: Крістіан Козменко.







